Тиктор медіа успішно завершило збір коштів для створення культурної мапи України

Тиктор медіа інформаційно підтримали ЗМІ — Litcentr, Суспільне, Читомо, Varosh, Детектор медіа, MediaLab.Online, радіо «Сковорода»;

культурні та освітні ініціативи: освітній портал «Твоя Підпільна Гуманітарка», літагенція OVO, Мистецька рада «Діалог», «Львів — місто літератури ЮНЕСКО», Харківський ЛітМузей, Фантастичні talks, фестиваль Translatorium;

лідери думок та письменники — Оксана Забужко, Віталій Чепинога, Антон Санченко, Марія Бурмака, Володимир Гевко, Роза Туманова, Макс Кідрук, Дорж Бату, Юрій Андрухович, Тамара Горіха Зерня, Тамріко Шолі, Юрій Винничук, Світлана Тараторіна, Банди Шолтес, Артем Полежака, Дарія Піскозуб, Артем Чапай;

журналісти та професійна спільнота — Юлія Федів, генеральна диреторка hromadske.ua, Марія Придьма, співзасновниця й маркетингова директорка Litosvita; Олександр Гнатюк, блогер, засновник фейсбук-спільноти «Враження.UA»; Григорій Семенчук, поет, директор фестивалю Місяць авторських читань; Ольга Падковська, внучата племінниця Івана Тиктора; Богдана Неборак, Ольга Ренн, Ярослава Тимощук, Поліна Городиська, Богдан Горбай, Анна Золотнюк, Дарія Луцишина, Ольга Вишня, Оксана Давидова, Олена Рижко, Лідія Карпенко, Саша Доморосла, Вадим Дідик, Анна Довгопол, Саша Шакіров, Анастасія Куликова, Лілія Омельяненко, Катерина Гладка, Оксамитка Блажевська, Надійка Потоцька, Олена Юрчук, Олеся Богдан, Діана Шестакова, Інна Бикова, Марія Михайлюк, Лілія Братусь, Анаїд Агаджанова, Оксана Думанська, Олександр Грехов, Павло Швед, Анастасія Ковалишин, Людмила Нагненко, Дмитро Растворцев, Марія Паливода, Марія Кравченко, Олег Хававчак, Олеся Венгринович, Наталія Чернишова, Тетяна Голота, Оксана Садовенко та інші.

Письменник, перекладач Андрій Бондар:

Зараз в Україні з’явилося нове онлайн-видання «Тиктор медіа». Небайдужі люди створюють інтерактивну культурну мапу України. Для відкриття собі і країні-світові культурної розмаїтості українських міст і містечок. Справа, як на мене, дуже крута, важлива і потрібна.

Оксана Забужко:

Це чудовий і дуже потрібний у нашому інформпросторі проект.

Співачка Марія Бурмака:

Переглядаючи татові документи, брошури, вирізки побачила цікаві перевидані у 1993 році зшитки. Зацікавилась, бо ніколи не чула про Видавництво Тиктора. І тут, буквально на другий день, мені написала Мар’яна Хемій, розповідаючи, що вони з колегою заснували Тиктор медіа, за іменем видавця і медіамагната Івана Тиктора.

Хто ж такий Іван Тиктор, подумала я? Почитала й узнала, що він був успішним українським видавцем і медіамагнатом початку минулого століття, володів концерном «Українська Преса», жив у Львові до 1938 року, потім не підтримав радянську владу і виїхав. Спочатку до Польщі, пізніше до Канади. Там працював, все життя продовжував допомагати українству, працював в діаспорі, був активним діячем громади, видавав літературу. Помер у 1982 році. Як мало ще ми знаємо про наших подвижників. Дякую, дівчата, що саме так назвали свій ресурс.

Письменник, перекладач засновник освітнього порталу «Твоя Підпільна Гуманітарка» Остап Українець:

Це медіавидання для всіх, кому здається, що в Україні надто мало культурної журналістики.

Письменник, перекладач, засновник освітнього порталу «Твоя Підпільна Гуманітарка» Євген Лір:

У найтемнішу годину світло видно трішки краще. Попри численні хмари, тумани та блискавиці на обрії українського інфопростору, є люди, готові працювати з важливими темами попри складнощі та величезний обсяг потенційної роботи.

Ірина Стахурська та Мар’яна Хемій заснували Тиктор медіа — майданчик для історій про локальну ідентичність. Нам цього бракує. Сильно. Кажу як читач і як людина, що працює над проєктом про культурну ідентичність нашого з вами Півдня.

Заснування такого порталу тішить, адже потенційно це дає притулок численним дослідженням, інтерв’ю, результатам фольклорних експедицій та есеям, розпорошеним у різних джерелах поза фокусом суспільної уваги. Це важливо. І це варто підтримати.

Письменниця Ольга Купріян:

Відчайдушна це справа — відкривати культурне медіа в часи карантину і світової непевності. Але ми ж такі, відчайдухи (пригадую, як у 2014 році, в розпал чергової революції й на початку війни відкрилося одне моє важливе медіа), і тому любимо й підтримуємо таких самих — розумних, сміливих, відважних і трошки божевільних людей культури.

Кореспондентка Вікна-новини, колумністка порталу Гендер в деталях, популяризаторка читання, співавторка книжки «Фемінізм і місто» (видавництво «Видавництво») Емма Антонюк:

Усвідомлення, що ти сама можеш творити контекст, який тобі важливий — це про силу й успіх. Країна змінюється, коли більшає людей, які не чекають, аби щось з’явилося «само», а діють і знаходять однодумців.

[…]

Кожного разу, коли ми говоримо про засилля російського контенту і відсутність потужних незалежних українських медіа, ми маємо пам’ятати, що можемо самі робити це власними руками. Наприклад, скинутись на Тиктора.

Ми самі творимо інфопростір власної країни. Нам не треба чекати, доки хтось зверху запропонує нам рішення. Кожен і кожна здатні долучитися до створення класного українського контенту.

Тетяна Микитенко, Рагу.лі:

Треба підтримати Тиктор медіа! Дамо шанс ще одному крутому українському проєкту!

Засновниця Сходознавчого видавництва Safran Book Світлана Призинчук:

Чому це важливо? Тому що в Україні про культуру пишуть лише кілька видань і їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. Де ж тоді читати про книжки, фільми, події?

Наприклад мій фейсбук давно перестав працювати, я практично не бачу цікавих оновлень ні від друзів, ні від сторінок на які я підписана, мені показує тільки рекламу. Так само фейсбук-сторінка нашого видавництва практично не активна через налаштування соцмережі.

Відповідно стає все актуальнішим питання окремих медіа про культуру, тому що соцмережі перестали виконувати функцію такого собі агрегатора корисної і цікавої інформації, яким вони колись були.

Кіт Інжир:

Друзі, хотів розповісти про чудове нове українське видання про культуру та мандрівки — Тиктор медіа. Іван Тиктор — видатний український видавець та редактор, очолював культові українські видавництва та медіахолдинги у минулому столітті.

Медіа про все, що ми любимо — Книжки, Люди і Міста. Сайт роблять дуже класні люди — розумні та чарівні пані Мар’яна Хемій та Ірина Стахурська, захоплююся ними.

Читайте також: Головна редакторка Тиктор медіа Мар’яна Хемій отримає Стипендію ім. Маркіяна Іващишина

У Львові урочисто вручили Стипендії ім. Маркіяна Іващишина

Письменниця Надійка Гербіш:

Маленькі ініціативи важливі, бо вони, якщо їх плекати, неодмінно проростають у щось велике.

Біологиня й популяризаторка здорового способу життя, авторка книжок «Ви це зможете!», «Бути окей», «Книжка для дорослих. Як старшати, але не старіти» Дарка Озерна:

Тиктор медіа — нове та завзяте видання про культуру і внутрішній туризм, засноване дорогими мені людьми.

Літературознавиця, критикиня, редакторка, співзасновниця видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук:

Створювати нове культурне (а тим паче літературне) медіа в розпал пандемії — затія ризикована. Але страшно потрібна. І щонайменше страшно весела — кажу це як людина, яка співзаснувала видавництво під час першого локдауну.

Тиктор медіа вже встигло зарекомендувати себе як галузеве медіа — зі мною погодяться всі, хто читали їхні матеріали, а хто ні, тих запрошую читати. Зокрема вони всерйоз взялися за тему міст у літературі й літературних мандрівок — а у нас справді є кому про це розповісти.

Кураторка ЛО «Зоряна фортеця», менеджерка культурних проєктів Альона Сіліна:

Усе частіше мені здається, що щось гарне ми можемо зробити лише підтримуючи самі одне одного.

Цього року у нас з’явилося нове видання: Тиктор медіа, яке, нарешті, фокусується на локальних проєктах, бо ж не трьома великими містами єдиними. Ми ж мріємо про децентралізацію культури, чи не так?

Письменниця, перекладачка, редакторка Катерина Міхаліцина:

Дуже хочеться, щоб нове медіа, яке створили Мар’яна Хемій та Ірина Стахурська росло й процвітало, щоб справді стало містком, зокрема, до невеликих містечок — живих і по-своєму цікавих, хоч і не завжди помітних на великій карті. Я сама з такого містечка, і мені хочеться про нього говорити й писати — робити видимим.

Менеджерка культурних проєктів, директорка фестивалю Фронтера Елла Яцута:

Це медіа, яке дбає і про зміст, і про форму контенту. Тішусь зручному сайту. Переконана, що ця команда свого досягне, тому підтримую вже від початку (довготривале партнерство — найкраще партнерство. Тиктор медіа — це видання про культуру і внутрішній туризм. Обіцяють розповідати про цікавинки маленьких містечок, а це скарб для процесу «складаю маршрут мандрівки Україною.

Письменниця, редакторка Анастасія Левкова:

З’явилося нове медіа про культуру та внутрішній туризм — міста, містечка і села, пов’язані з певними культурними постатями чи культурними подіями (фестивалями абощо). Містка назва цього ресурсу — Тиктор медіа, за іменем видавця і редактора Івана Тиктора (1896–1982).

Це медіа вже дає і даватиме нам інформацію про новинки, про авторів, про «геопоетику» (і «геопрозу»), робитиме книжкові огляди й розповідатиме про те, як крізь сучасні міста прозирають обличчя класиків.

Письменник, перекладач Остап Сливинський:

Також вважаєте, що в Україні бракує якісної культурної критики і аналітики? То ось, вуаля, відважні люди запустили нове онлайн-видання, яке вже почало успішно заповнювати ці браки. Називається воно Тиктор медіа.

Літературознавиця Ярина Цимбал:

Якщо вас цікавлять медіа й культура, ви напевно читаєте Тиктор медіа. Його заснували енергійні й наполегливі Мар’яна Хемій та Ірина Стахурська і роблять його дуже якісно і натхненно.

Директорка Черкаського книжкового фестивалю Людмила Фіть:

Люблю працювати з професіоналами. А якщо вони ще й зі книжкової сфери — це прям любов-любов! Тиктор медіа саме такі.

Книжкова блогерка Юлія Дутка:

Мені подобається, коли з’являються нові медія, особливо ті, які не тільки забирають у нас час, а й дають щось натомість: сенси, цінності, інформацію, яка збагачує.

Хай скільки б ми не читали розумних книжок, але наші стрічки новин заповнені переважно інформаційним фастфудом: зайвими калоріями, які не дають насичення, а тільки відчуття, що світ цей летить до ср…

Аж хочеться сховатись у якусь печеру без інтернету і не виходити. Виходити хіба що, щоб почитати, що нового у Тиктор медіа, яке так сміливо заснували Мар’яна Хемій та Ірина Стахурська.

Підтримаймо їх, бо добре там, де читають.

Менеджерка культурних проєктів, викладачка УКУ Ірина Шимон:

Колись на школі культурного менеджменту нам дали завдання дослідити культурні медіа України. Хотіла написати «ринок культурних медіа», але кого буду обдурювати.

Тоді, 8 років тому, я опитала 5 найгучніших всеукраїнських медій, які писали про культуру, і всі навперебій казали про проблему з авторами і їх плинністю, нестабільність у сфері і відсутність ринку.

То я хочу цим сказати: часи змінились. Маємо класні культурні ресурси і класних культурних авторів. Скажімо Мар’яна Хемій та Ірина Стахурська, які придумали новий ресурс про культуру та внутрішній туризм Тиктор медіа.

 

Читайте також: Тиктор медіа збирає кошти на розвиток — долучайтесь

Журналіст, ведучий Українського радіо, музикант Роман Коляда:

Маю сугубу радість бачити, як народилося і розвивається нове медіа — Тиктор медіа. Вони пишуть, анонсують, аналізують, рефлексують… про все, що ми з вами так любимо — про культуру.

Керівниця відділу PR & Marketing Видавництва Старого Лева Оксана Зьобро:

Коли Тиктор медіа (нове онлайн-видання про культуру та внутрішній туризм) оголосили кампанію зі збору коштів, у мене не було сумнівів, що все вдасться. Занадто класна та потрібна ідея цього медіа, щоб не вдалося.

Менеджерка освітніх та культурних проєктів Іванна Чупак:

На роботі постійно доводиться вишуковувати з рідних джерел інформацію про культурні події, культурне середовище, процеси розвитку і виклики в окремих сферах, і це не так просто — знайти якісне. Тому дуже рекомендую підтримати створення і функціонування якісного культурного медіа Тиктор медіа.

Читачка Тиктор медіа Христя Процишин:

З Іваном Тиктором я познайомилась ще у Львівському поліграфічному фаховому коледжі Української академії друкарства. Я була від цього пана у захваті.

А цього вересня (вже як студентка УАД) ходила на виставку, яку організували наші викладачі, про захопливого, але малознаного медіамагната, людину, яка теж любила Україну до глибини своєї кишені, бо у складні економічні та й політичні часи видавав часописи, журнали десятками тисяч! Він збудував справжню українську видавничу імперію, а ми про нього так мало знаємо…

Але йдеться зараз більше не про самого Тиктора, а його дух, патріотичність та амбіційнійність, які наслідують у Тиктор медіа. Це новий медіапортал про культуру та внутрішній туризм. Тут ви будете в курсі усіх видавничих справ та знайдете ідеї для цікавих мандрівок. Думаю, в час, коли більшість цікавиться і моніторить російськомовний контент (див. Топ, що дивились і слухали українці цього року в ютубі та еплмюзік), ми повинні підтримати розвиток такого медіа і всілякими можливими способами поширювати його для більшості.

Літературна редакторка, викладачка Української академії друкарства Галина Листвак:

Цей елегантний пан біля мене (на фото з виставки — ред.) — цьогорічний ювіляр. У липні йому виповнилося 125, а ми з колегами не припиняємо ним захоплюватися.

Попри те, що ім’я Івана Тиктора мало відоме поза колом фахівців (і в силу заборон та цензури, і в силу того, що видавці традиційно «в тіні» своїх видань та авторів), саме він став взірцевим self-made man свого часу: заснував найпотужніший видавничий концерн «Українська Преса» і рік за роком наповнював його репертуар щораз новими виданнями на будь-який смак.

Гарним подарунком до Тикторового дня народження стала новина про запуск нового (його «іменного») Тиктор медіа, яке вже за кілька місяців наповнилося дуже різними публікаціями з культурного світу: книжковими оглядами, інтерв’ю, репортажами.

Внутрішній туризм — це і про повернення до себе, до тих культурних основ, які у нас завжди були, але які ми забули (або які нам забули). Тиктор, до слова, був крутезним маркетологом і піарником, але ще краще розумів, чого українцям бракує як спільноті, і тому нерідко на сторінках його видання зверталися із закликом розширювати громаду свідомих читачів:

«Подай нам, любий читачу, адресу Української дитини, яка ще не знає «Дзвіночка»!»

«В громаді сила. Як передплатників «Народньої Справи» буде 50 чи 100 тисяч (а це на 7 міліонів Українців так богато), то тоді постійні читачі «Народньої Справи» будуть мати щей ліпшу користь. Допомогу можна буде збільшити, а газету можна буде дати більшу і цікавішу… Вашим обов’язком, як кождого читача, є придбати якнайбільше передплатників таки в своїм власнім інтересі»…

Книжкова блогерка Люда Дмитрук:

Нещодавно у мене додалося ще одне улюблене медіа, яке пише про все, що я обожнюю — книги, фестивалі, музеї та внутрішній туризм. Це — Тиктор медіа. У його засновниць багато запалу, натхнення та далекосяжних планів, і знаючи цих дівчат, я вірю, що все у них вдасться.

Маркетологиня, авторка гастрономічного блогу АЙВА Марія Банько:

Я щиро захоплююся людьми, які створюють медіа, опираючись на цінності й сенси, а не тільки на показники трафіку. Коли матеріали вносять щось нове в медіапростір, а не просто збирають вершки з хайпових тем. Коли журналістика — це довгі розмови, спостереження і дослідження, живий інтерес і критичний погляд / баланс поглядів, а не чийсь пост із фейсбука, заверстаний під статтю. Коли медіа апелює до найкращого в нас, а не до найгіршого.

Я не маю ілюзій щодо медіаринку, і всі, хто вплутався в цю історію, уже багато в чому герої. Але ті, хто взявся за це, свідомо обравши шлях дослідження нехайпових, нішевих, та неймовірно важливих тем — герої подвійно. Тиктор медіа — нове медіа про культуру і міста. Інтерв’ю з видавцями, фрагменти з книжок, тонкі розмови, життєво необхідні для індустрії матеріали, які є тільки тут.

 

Журналістка Радіо Культура, книжкова блогерка Катерина Толокольнікова:

З перших днів я читаю й лайкаю Тиктора, бо подобається і ідея проєкту, і подача, і оформлення матеріалів та лого, і запал редакторок, а також залучених авторів. На мою думку, нам і досі вкрай бракує якісних видань про культуру, а це — саме таке.

Дякуємо за надані лоти письменникам Вікторії Амеліній, Андрієві Любці, Надійці Гербіш, Сергієві Жадану, Анастасії Левковій, Андрієві Бондарю, Тетяні Власовій, Євгенові Ліру, Остапові Українцю, Ростиславові Кузику, Юлії Стахівській, Василеві Махну, Наталії Довгопол, Андрієві Новіку, Ользі Купріян, Саші Булю, Тетяні Стрижевській, Остапові Сливинському, Яні Сотник та Славі Світовій;

літературознавицям і критикиням Наталії Андрейко, Ірині Ніколайчук, Богдані Романцовій, Ганні Улюрі та Ярині Цимбал;

перекладачкам Марті Госовській та Ганні Гнедковій;

журналістам Еммі Антонюк, Юстині Добуш, Лілії Шутяк, Юрію Марченку, Пітеру Залмаєву;

видавцям Олександрові Савчуку та Романові Малиновському;

блогеру Іванові Пономаренку;

логопедові Олександру Козинцю;

юристці, аналітикині й комунікаційниці Оксані Купер;

дизайнеру Лесикові Панасюку;

літагентці Вікторії Ма;

маркетологині Ользі Коломицевій;

біологині Дарці Озерній;

фотографині й редакторці Наті Коваль;

виконавчій директорці PEN Ukraine Тетяні Терен;

блогерці та видавчині Юлії Сливці;

Котові Інжиру та його авторці Олені Павловій;

лекторію Saloon, а саме Ользі Погинайко та Ростиславові Семківу;

рекламній агенції Marik.ua;

видавництвам Creative Women Publishing, «Човен», #книголав, «Видавництво», «Люта справа», «Вавилонська Бібліотека», Komubook, «НК — Богдан», Artbooks, «Фабула», «Віхола», «Лабораторія», «Видавництво 21», «Видавництву Юлії Сливки», Meridian Czernowitz, Safran Book, «Видавництву Жупанського», ArtHuss, Видавничому дому «Комора» та «Видавництву Старого Лева».

Дякуємо кожному і кожній із 354 благодійників, які повірили в ідею Тиктор медіа. Завдяки вам інтерактивній мапі України бути!

З повагою і вдячністю —
співзасновниці Тиктор медіа
Мар’яна Хемій та Ірина Стахурська