Згодом на фейсбук-сторінці очільника Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрія Макарова з’явилася інформація, що переможців назвуть 22 травня, у день перепоховання Кобзаря.
«Війна змушує переглянути сталі практики мирного часу. За традицією, 9 березня, день народження Батька нації є днем оголошення лавреатів Національної премії імені Тараса Шевченка. Цьогоріч Комітет з Національної премії постав перед очевидною для всіх проблемою: за офіційним Положенням, у змаганні мають право брати участь твори, оприлюднені не пізніше, ніж за пів року до подання.
Таким чином, у конкурсі представлені роботи, створені до початку повномасштабної війни. Виходить, головна премія країни не повною мірою виконує своє основне призначення: фіксувати тенденції розвитку національної культури, служити орієнтиром мистецькій спільноті щодо актуальних напрямків креативного пошуку», — написав Юрій Макаров.
Він звертає увагу на те, що впродовж року повномасштабного вторгнення на хвилі солідарності та ентузіазму цілого суспільство створили величезну кількість творів (публікацій, фільмів, вистав, виставок, концертних програм та інших мистецьких акцій), які залишилися поза фокусом нагороди.
Ввечері 11 березня перелік переможців все ж опублікували на сайті премії.
«Комітет, керуючись відповідним порядком, 15 лютого 2023 року провів засідання та голосування, що визначило переможців у номінаціях «Література», «Публіцистика, журналістика», «Літературознавство і мистецтвознавство», «Музичне мистецтво», «Кіномистецтво».
За результатами конкурсу Комітет вчасно підготував і вніс Президентові України подання про присудження Національної премії та проєкт відповідного Указу Президента України.Рішення Комітету за результатами третього туру оприлюднюємо на офіційному вебсайті Комітету, відповідно до пункту 8 Положення», — йдеться у заяві комітету.
Переможцями стали:
Література
Катерина Калитко. Збірка поезій «Орден мовчальниць»
Портрет української жінки частіше визначає те, про що вона мовчить, ніж те, про що говорить. Та без досвіду цього мовчання не було би голосу, що звучить у цій збірці. Голосу, що обстоює право щиро мовити про гостре горе, поколіннєві травми, стереотипи та архетипи, корені в пекучому ґрунті, відвагу любові й розчарування порожнечею поза масками. Не ззираючись на закиди в надмірній відвертості чи колючості, в надриві й темноті. Бо тільки так і залишаються собою – але й втілюють досвід сотень досі безмовних сестер.
Музичне мистецтво
Тарас Компаніченко, Сергій Охрімчук, Северин Данилейко, Ярослав Крисько, Максим Бережнюк (виконавці) — гурт «Хорея Козацька». Аудіоальбом «Пісні Української революції»
Літературознавство і мистецтвознавство
Михайло Назаренко. Книжка «Крім «Кобзаря» Антологія української літератури. 1792–1883» (у двох частинах)
Українська література XIX століття була значно дивнішою і різноманітнішою, ніж можна подумати, переглядаючи шкільні, та й університетські програми. В антології Михайла Назаренка зібрано півтори сотні текстів — переважно маловідомих або й зовсім не відомих сучасному читачеві (деякі не передруковувались уже півтора століття!).
Не обов’язково «найбільш значущі» чи «найбільш впливові» твори — але цікаві сьогодні. Від «Пісні Чорноморського війська» Антона Головатого (бо це з неї, а не з «Енеїди» починається друкована література «живою українською мовою») до «Не пора…» Івана Франка: шлях нашої культури від «Малоросії» до «України», непрямий, непевний, непередбачуваний. І ще — п’ятдесят есе про кожного з авторів: чому вони писали саме так і саме про це? Чому одні виявились забутими, а інших пам’ятають за геть не найкращими творами?
«Крім “Кобзаря”» — це справжня українська класична література. Майже вся — звісно, крім «Кобзаря».
До другої частини ввійшли тексти, написані в 1850–1880-х роках. Це оповідання «з народних уст», рання урбаністика, зовсім несподівані міфоісторичні реконструкції та поезія, яка радше відштовхується від Шевченка, ніж наслідує його.
Публіцистика, журналістика
Віталій Портніков. Публіцистика 2017–2022 років
Кіномистецтво
Ірина Цілик (режисерка). Фільм «Земля блакитна, ніби апельсин»
Крім того, оголосили прийом заявок на участь у додатковому конкурсі. Премія «За внесок у перемогу» встановлюється на час воєнного стану в країні. Ймовірно, саме її переможця оголосять 22 травня.
