Розповідаємо, як «Лабораторія культурних досліджень» із Чернівців застосовує трендові технології віртуальної та доповненої реальності для промоції культури та мистецтва.
Прогулянка всередині картини
Два роки тому в активістів «Лабораторії культури» виникла ідея перенести одну з картин з експозиції Чернівецького художнього музею у віртуальну реальність. Схожі роботи вже існували, як-от діорама за сюжетами картин всесвітньовідомих художників. Це дозволило глядачеві подивитися на героїв картини під іншим кутом.
«Художній музей розміщений у гарній сецесійній будівлі. Там виставлені справді вартісні твори. Окрім того, в музеї можна подивитися на роботи буковинських митців і колекцію картин з австро-угорського періоду. Проте побутує думка, що музеї — це щось нудне і несучасне. Своїм проєктом ми хотіли привабити відвідувачі у музей, створивши таку технологічну інновацію», — каже проєктна менеджерка організації Оксана Чміль.
Для роботи обрали картину Миколи Глущенка «Сінокіс». Цю картину фактично перенесли у віртуальну реальність — перемалювали у VR-шоломі та зробили своєрідну прогулянку всередині картини. Відтак відвідувачі музею можуть не лише оглянути оригінал картини, але й зануритися в неї — пройти повз коня, жінок, як загрібають сіно та скирдують його у копиці. Це створює новий досвід від споглядання мистецтва.
«Прогулятися всередині картини» можуть відвідувачі музею, вставивши свій смартфон до окулярів віртуальної реальності, або ж люди, які мають подібний картборд вдома.
Читайте також: UKRAINE! UNMUTED: сучасне українське мистецтво у Каунасі
Резиденція митців із Харкова у музеях Чернівців
Організатори на тиждень запросили двох досвідчених діджитал-митців із Харкова — Віру Дегтярьову та Микиту Худякова, щоб вони попрацювали із музейними експонатами у Чернівцях.
«Цей проєкт був націлений на те, щоб допомогти державним операторам культури втілити якісь інновації у своїй щоденній діяльності», — каже голова організації Андрій Тужиков.
Із портрета-екслібриса буковинського письменника Сидора Воробкевича з експозиції художнього музею створили ефект у доповненій реальності. Його можна переглянути через камеру смартфона в інстаграмі або фейсбуці.
«Я залучила штучний інтелект, аби відтворити об’ємний портрет Сидора Воробкевича. Він складається із 37 тисяч трикутників, які символізують єдністю фізичного, духовного та інтелектуального в людині», — каже діджитал-мисткиня Віра Дегтярьова.
Діджитал-митець Микита Худяков побачив в експозиції краєзнавчого музею наконечник трипільської сокири з каменю.
«Надихаючись формою і патернами цієї сокири та іншими давніми об’єктами трипільської культури я створив цифровий токен — тривимірний об’єкт, який обертається», — розповів митець. Цей об’єкт існує у доповненій реальності, а також його можна купити як NFT за криптовалюту. Вторговані гроші організація спрямує на розвиток цифрового мистецтва в Чернівцях.
Поезія Емінеску в повітрі
Міхай Емінеску, якого вважають найвизначнішим поетом Румунії, деякий час жив у Чернівцях. Там він навчався у школі та під впливом румунської спільноти міста почав ідентифікувати себе як румун.
«Ми хотіли привернути більше уваги до літературної спадщини Емінеску. Адже з цим поетом пов’язано декілька місць у Чернівцях, проте україномовним місцевим і туристам мало про це відомо», — ділиться проєктна менеджерка «Лабораторії культури» Оксана Чміль.
Завдяки технології доповненої реальності розробники дали можливість строфам із поезій Емінеску ніби «витати у повітрі».
«Ми уявили, що для юного поета Міхая Емінеску, який приїхав навчатися до Чернівців, повітря міста було наповнене поезією. Так і з’явилася ця ідея», — каже Оксана Чміль.
У межах проєкту створили сторінку, де можна дізнатися про три місця, пов’язані з Міхаєм Емінеску в Бухаресті та Чернівцях — містах, де він жив. Біля цих місць через екран смартфона можна побачити вірші Емінеску, які «виринають із повітря». Це три поезії українською та румунською мовою, які також можна почути на сайті.
Читайте також: Мамо, вони пишуть вірші!
Воробкевич тепер усюди
Попри спротив чернівчан, при реконструкції скверу біля чернівецького університету прибрали пам’ятник Сидору Воробкевичу — буковинському письменнику та громадському діячеві. В осучаснений сквер вирішили не повертати пам’ятник Воробкевичу, якого на тому місці пам’ятають багато поколінь студентів університету.
«Цей пам’ятник був своєрідним маркером української ідентичності в багатокультурному міському середовищі Чернівців. Хоч пам’ятника немає фізично, проте завдяки сучасним технологіям важливі об’єкти можна відтворити без гіпсу і мармуру», — каже проєктна менеджерка Оксана Чміль.
Аби цей пам’ятник не зник безслідно, розробник Антон Благій відтворив його у доповненій реальності. На це він витратив приблизно місяць. Через екран смартфона у додатках «Інстаграм» та «Фейсбук» пам’ятник Воробкевичу можна побачити практично всюди.
Після початку повномасштабної війни
Через повномасштабний напад росії на Україну в «Лабораторії культури» зрозуміли, що доцільніше переформатувати свою діяльність із культурної на освітню та волонтерську. В перші дні війни активісти «Лабораторії» закуповували речі та одяг для місцевої тероборони, а також допомагали з поселенням вимушеним переселенцям.
У березні активісти організації вирішили допомогти українцям з освітою та пошуком роботи. Тому розпочали навчання з розробки віртуальної та доповнено реальності — в тій сфері, у якій уже мали досвід. Цю ідею з навчанням VR/AR-розробки підтримав Європейський фонд за демократію (European Endowment For Democrocy).
«Сьогодні ІТ та креативні індустрії залишаються важливою складовою економічної стабільності в Україні, бо на українських спеціалістів є хороший запит у світі. Українських розробників люблять за кордоном, адже вони готові працювати», — Андрій Тужиков, голова «Лабораторії культурних досліджень».
Технології доповненої та віртуальної реальності широко застосовують у науці, медицині, освіті та маркетингу. Організатори оголосили набір на навчання з VR/AR-розробки для всіх охочих. Вони мали заповнити коротку форму, де розповіли про себе, про свою мотивацію до навчання та попередній досвід. Серед заявників організатори обрали 20 людей, які могли відвідувати очні заняття у технохабі в Чернівцях.
Навчання дало можливість двом десяткам учасників не лише опанувати технічні навички, але й дізнатися про основи фінансової грамотності, сплати податків, роботи на фрілансі, складання резюме, а також пошуку комерційних замовлень в Україні та за кордоном.
Також найуспішніші учасники навчання зможуть отримати стипендію на створення власного проєкту у сфері доповненої та віртуальної реальності.
