Культурно-видавниче медіа «Читомо» реалізовує проєкт «Екземпляри XX. Літературно-мистецька періодика XX століття. Частина II». Усього в межах спецпроєкту будуть опубліковані 14 науково-популярних лонгрідів, створених експертами з різних галузей культури та мистецтва про знакові часописи XX століття. Рідкісні номери видань будуть оцифровані й викладені у вільний доступ.
Новинкою цьогорічного проєкту стане випуск друкованого альманаху, що поєднає лонгріди-дослідження минулого і цього років.
Співкураторка проєкту Оксана Хмельовська:
У цифрову добу друковані журнали починають видаватися раритетом. З вулиць зникають кіоски з паперовою пресою, сучасні друковані часописи, особливо літературно-мистецького спрямування, в Україні можна, на жаль, полічити на пальцях. Водночас у XX столітті ретранслятором тогочасних трендів, відкривачем нових імен та жанрів літератури та мистецтва, була друкована періодика. Особливо вражає їхнє тематичне розмаїття й масштаби. Наприклад, складно повірити, але україномовний журнал про кіно й кіноіндустрію у 20-х роках минулого століття був бестселером і виходив накладом у 30 тисяч.
Читайте також: У Києві відкрили виставку українського футуризму ФУТУРОМАРЕННЯ
Серед журналів, які опрацюють та оцифрують цього року:
- «Сяйво» (1913–1914),
- «Театральне мистецтво» (1922–1925),
- «Перець» (з 1922 і до сьогодні як електронний),
- «Бібліологічні вісті» (1923–1931), «Музика» (з 1923 і до сьогодні),
- «Нове мистецтво» (1925–1930),
- «Всесвіт» (1925 і до сьогодні),
- «Молодняк» (1927–1937),
- «Літературний ярмарок» (1928–1930),
- «Мистецтво L`Art» (1932–1936),
- «Назустріч» (1934–1938),
- «Архітектура Радянської України» (1938–1941),
- «Наша культура» (1951–1953),
- «Нові поезії» (1959–1971).
Читайте також: Виставку до 125-річчя від дня народження Івана Тиктора продовжили
Водночас, щоб підкреслити важливість залучення літературної та мистецької періодики минулого до сучасних культурних процесів, українські експерти оцінять сучасний стан друкованої мистецької та літературної періодики. Такі дослідження дозволять порівняти практики минулих десятиліть з теперішніми, простежити зміни у видавничих процесах й окреслити виклики, що постали перед аналоговими медіа у добу диджиталізації.
Співкуратор проєкту Олександр Мимрук:
Цікаво спостерігати, як друковані часописи, особливо, культурно-мистецького спрямування, «переживають» віяння цифрової доби і все ж залишаються на радарах культурного простору. Наприклад, журнали «Критика», «Українське мистецтво» та «Всесвіт», які були засновані у час до масового розповсюдження інтернету, досі видаються у паперовому вигляді. Водночас деякі журнали переформатовуються. Як-от «Театрально-концертний Київ», що востаннє вийшов друком у 2018 році, а згодом отримав грант від Українського культурного фонду на створення власного інтернет-ресурсу.
Також у межах проєкту «Екземпляри» будуть досліджені сучасні українські зіни як явище постдиджитальної практики, закоріненої у традицію паперової періодики (Зін — це невеликий тираж, що видається оригінальними або присвоєними текстами та зображеннями, які відтворюються, як правило, за допомогою копіювальної машини — ред.).
Видання «Читомо» уже опублікувало перші матеріали, створені у межах цьогорічного проєкту.