«Маріуполь» — семигодинний спогад про Маріуполь для цимбалів та мікротональної бандури, створений за два дні до російського вторгнення та вперше публічно виконаний на 21-й день війни. Тепер Маріуполь — символ гуманітарної катастрофи, геноциду та вторгнення, яке не мало іншої причини, окрім ненависті. А ще — символ перемоги та відваги, якій немає кінця», — йдеться в описі пʼєси.
16 березня композитори виконали її повністю у студії івано-франківської телекомпанії «ВЕЖА». Подію транслювали наживо. Запис вже опублікували на YouTube.
Продюсерка у сфері перформативного мистецтва, співзасновниця агенції proto produkciia Ольга Дятел так прокоментувала подію:
«Сучасне українське мистецтво може підтримувати силу українського голосу в міжнародній спільноті. Люди дуже швидко втомлюються від трагічних новин та можуть несвідомо їх ігнорувати. Нашу музику мають чути, наші вистави мають бачити. Комунікація зі світом має відбуватись різноманітними методами».
20 березня 45-хвилинний уривок із «Маріуполя» показали на фестивалі сучасної української музики у Нью-Йорку. Разумейко та Григорів мали б там наживо представити археологічну оперу «Чорнобильдорф», однак через війну не змогли дістатись до Нью-Йорка.
«Маріуполь — інтернаціональне, мультикультурне, вільне українське місто. Знищення Маріуполя — кримінальний, військовий та моральний злочин, який супроводжується самою цинічною та чорною пропагандою з боку терористичного угрупування під назвою російська федерація. Правда переможе! Мирне небо, красиві вільні люди в кав’ярнях, фестивалі та картинні галереї повернуться до цього міста, Маріуполь вистоїть. Україна переможе», — переконаний композитор, режисер засновник лабораторії сучасної опери Opera aperta Ілля Разумейко.
Роман Григорів додав, що коли планувалася трансляція п’єси, то думали про те, чи не доведеться переривати семигодинний перформанс на повітряні тривоги.
«Адже саме тривалість твору, це нескінченний програвання схожих патернів впродовж семи годин, була центральною художньою ідеєю перфомансу. Але коли ми почали грати, то думали лише про події в Маріуполі. Саме в цей день бомбили Маріупольський театр… Музична тканина цього твору була перманентно насиченою та тривожною — здається, це показувало емоційний стан багатьох українців. Усі ліричні розділи тривали недовго та раптово переривались щільними кульмінаціями, під час яких рвались струни», — резюмував він.
27 березня, в Міжнародний день театру, в багатьох містах Європи відбулася акція на знак солідарності з трагедією Маріупольського драматичного театру, де внаслідок бомбардування російським літаком загинуло близько 300 людей. Перед будівлями театрів у Берліні, Вільнюсі, Празі та інших чеських містах, Варшаві та Щецині в Польщі розмістили напис «Дети» — такий самий був перед театром у Маріуполі, в якому на момент влучання бомби переховувалися близько 1000 людей.
Дивіться також: Маріуполь у вогні: очима художників і поетів
Географія війни в Україні: очима митців
Джерело: Укрінформ
Зображення на головній: DFT magazine
