Перейменування Звягеля на Новоград-Волинський — давнє, тож в рішення знайшлися противники. Мовляв, сама Леся Українка писала, що вона з Новограда-Волинського!
Письменниця справді народилася у місті, яке називалося Новоград-Волинський, воно було перейменоване російською імперією у 1795 році. Однак є свідчення, що в сім’ї Косачів цю назву не приймали. Наприклад, у спогадах сестра Лесі Українки Ольга Косач-Кривинюк писала: «Вона мені сказала, що то я описую їй двір і ганок при домі Завадських на вулиці Завадських у місті Звягелі», — йдеться у дослідженні часопису Uchoose.
Ще одне свідчення від Ольги, яку турбувало те, що історичну назву відкидають самі ж місцеві: «За той короткий час, що я пробула в Звяглі зі спеціальною метою зібрати матеріял для виставки пам’яті Лесі Українки, що народилася в Звяглі, якихось етнографічних спостережень я не могла там зробити. Зазначила я собі лише таких чотири речі: 1) що ні од кого, з ким мені доводилося говорити, я не чула назви “Звягель”, а всі казали “Новоград”; 2) що назва річки “Случ” — чоловічого роду, а не жіночого, як то я звикла змалку чути в своїй родині, що жила в Звяглі 50 років тому; 3) що базарного дня, коли на торзі було сила люду з околишних сіл, я ні на кому не побачила ні одної з тих хороших вишиванок, що їх моя мати, Ольга Косач, п’ятдесят років тому зібрала на Звягельщині цілий великий збірник…», — опубліковано у звіті засідання Всеукраїнського етнографічного товариства.
Читайте також: Тут був Лан. Тут жив Бруно Шульц
Якщо ці докази здаються не такими вагомими, зверніть увагу на таке: Леся Українка використовувала назву Звягель — ось, наприклад, її збірка «Дитячі гри, пісні й казки. З Ковельщини, Лущини та Звягельщини на Волині», яка вийшла у 1902 році. Так, в російськомовному варіанті передмови згаданий Новоград-Волинський, та не в українському! В українському чітко написано Звягель.
Звягель аж ніяк не є молодим містом, яким його намагалася представити російська імперія, адже згадки про нього датуються ще серединою XIII століття у контексті завоювання короля Данила. На той момент поселення вже було містом, тож існувало щонайменше кілька десятків років.
Леся Українка поверненню історичної назви тільки б зраділа, адже час максимально позбутися імперської спадщини, яка глибоко проникла не тільки у людську свідомість, а й топоніміку.
