Автор та видавництво поділились із Тиктором подробицями майбутнього видання.
Це розмова з сином, яка без описів батальних сцен та боїв складає пазл з уламків реальності: низка, здавалося б, хаотичних текстів веде читача разом із героями в сюрреалістичну подорож назустріч смерті, світла, невідомого.
«Це книга про наше тривожне тут-і-зараз, живий нерв, що не дає змоги вдихнути кисень і вибратись з цієї стихії Війни-ріки, адже в цьому повітрі, яким ми дихаємо, занадто багато втрат, занадто багато куль та обстрілів, які зробили решето з наших душ і почуттів», — описує книжку видавництво.
Видавництво «Лабораторія» донедавна працювало з перекладною літературою. Та кілька місяців тому оголосило про створення української редакції. Днями видавництво представило координаторок українських проєктів: ними стали Дзвінка Завалій та Олена Пархомець. Координаторки вже працюють із рукописами (а з моменту оголошення пошуків їх надійшло вже понад двісті) та готують до друку нові книжки, серед яких і книжка Валерія Пузіка.
«Ми обрали пропозицію Валерія у конкурсі рукописів, який оголосили кілька місяців тому. Його текст увійшов до невеликого відсотка відібраних творів українських авторів, які вже цього року вийдуть у “Лабораторії”.
Наразі Валерій ще працює над своєю книжкою, але текст уже викристалізовується в дуже проникливу історію. “З любов’ю — тато” — це рефлексія про новий плин життя, який постав із війною. Тепер ролі, які ми виконували в мирному житті (батька/матері, чоловіка/дружини — будь-які), доводиться пристосовувати до реалій війни. Наприклад, для нашого автора зустрічі з родиною зараз — це короткі флешбеки мирного життя, а письменство перемістилося в окопи. У кожного щось своє, ми всі відчули ці зміни.
Гадаю, книжка Валерія — це послання не лише своєму синові, а усім, хто живе в новій реальності, а тим паче тим, хто цієї реальності не пізнав. Це книжка про війну і мир, про смерть і любов, про людяність і зло, які так моторошно й химерно переплітаються в нашому житті. І хоч її неможливо читати без сліз, та насправді вона сповнена світла, адже у Валерія є те, що й у кожного нашого воїна», — непохитна віра в перемогу та чітке розуміння, за що і за кого вони борються. Книжка вийде восени», — коментує Олена Пархомець.
Читайте також про досвід письменників, які воюють і волонтерять
Крім книжки Пузіка, анонсовано
- художні репортажі, зібрані у стінах психіатричної лікарні,
- нонфікшн про українську ідентичність,
- щоденник журналістки, яка пережила блокаду Маріуполя,
- роман, який порушує проблему мовної колонізації та мовного питання в Україні,
- роман про жінку, яка вимушена залишити дім в Україні та стати біженкою.
Українська редакція продовжує шукати нових авторів. Запропонувати свій рукопис можна, заповнивши анкету за посиланням.
Читайте також новелу Валерія Пузіка «Гра у шпроти»
Фото із фейсбук-сторінки автора
