Два з понад 20 романів письменниці перекладені українською — «Майдан. Жінка» та «Пристрасть».
«За сміливість і клінічну гостроту, з якою вона розкриває корені, відчуження та колективні обмеження особистої пам’яті», — оголосили під час оголошення цьогорічної нобеліантки.
Анні Ерно — французька письменниця, професорка літератури, майстриня жанру автофікшн (суміші художньої прози та автобіографії, де історичні факти органічно співіснують з авторською вигадкою).
Анні Ерно розпочала літературну кар’єру у 1974 році автобіографічним романом Les Armoires vides. У 1984 році отримала премію Редоно за іншу автобіографічну роботу La Place, яка розповідає про її стосунки з батьком та дорослішання у маленькому містечку у Франції.
Її роботи поєднують історичний та індивідуальний досвід. Вона описує соціальний прогрес своїх батьків (La place, La honte), власний підлітковий вік (Ce qu’ils disent ou rien), шлюб (La femme gelée), пристрасний роман із чоловіком зі Східної Європи (Passion simple), аборт (L’événement), хворобу Альцгеймера (Je ne suis pas sortie de ma nuit), смерть матері (Une femme) та рак грудей (L’usage de la photo). Ерно також створила книгу L’écriture comme un couteau («Писати гостро, як ніж») спільно з Фредеріком-Івом Жанне.
Читайте також: Шість книжок про тих, хто рятувався від війни втечею
Історичні мемуари Ерно Les Années («Роки», 2008) добре сприйняла французька критика, також цей твір часто називають magnum opus письменниці. Тут вона вперше пише про себе у третій особі, розповідаючи про французьке суспільство від періоду після Другої світової війни до початку 2000-х років. Це щемка соціальна історія жінки та суспільства, що розвивається, у якому вона жила. Роман отримав премії Франсуази-Моріак Французької академії, премію Маргеріт Дюрас, французьку мовну премію 2008 року, премію Hemingway та потрапив до короткого списку Міжнародної Букерівської премії.
До речі, з 1901 року присуджені 115 Нобелівських премій з літератури, чотири з яких розділили між собою дві особи. Наразі літературну премію отримали 17 жінок. Наймолодшому нобелівському лауреату на момент присудження був 41 рік, йдеться про Редьярда Кіплінга, найбільш відомому за «Книгу джунглів». Найстаршою на момент вручення премії була Доріс Лессінг (2007), тоді їй виповнилося 88 років.
Читайте також: Українські переклади лауреатів Букерівської премії — частина I
частина II
На головному зображенні використана ілюстрація авторства Niklas Elmehed / The Nobel Prize
