МЕДІА

0

КНИЖКИ • ЛЮДИ • МІСТА

Національний мистецький проєкт «Світ Сковороди»

З нагоди 300-річчя від дня народження мислителя і письменника МКІП, Держмистецтв та Postmen відкривають національний мистецький проєкт «Світ Сковороди»

У день народження Григорія Сковороди — 3 грудня 2022 року — Міністерство культури та інформаційної політики, Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти разом із комунікаційною агенцією Postmen і Національним центром «Український Дім» відкривають мистецький проєкт «Світ Сковороди». Виставку можна буде відвідати 3 грудня за запрошеннями, а з 4 до 11 грудня вхід безплатний і відкритий для всіх.

Через 300 років після народження Григорія Сковороди, у ювілейний 2022 рік, унаслідок ворожих атак росії на енергетичну інфраструктуру України вся країна знов занурюється в пітьму. Однак для незламної нації достатньо навіть ліхтариків, свічок і автомобільних фар, щоб висвітлити головне.

«В ідеї персональної свободи, яку сповідував український філософ, — світоглядний код українців. І в нинішній війні основна складова — битва за українську ідентичність, у яку від початку повномасштабного вторгнення цілиться ворог. Агресори знищили музей Сковороди у Сковородинівці, зруйнували приміщення Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, пошкодили пам’ятник Сковороді біля корпусу цього університету. Але, як висловився Сергій Жадан, “вони полюють за Сковородою, але спіймати не можуть”. Попри війну в Україні ми на належному рівні відзначаємо 300-річчя від дня народження мислителя і письменника», — зазначає Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України.

XVIII століття було темними часами в українській історії, коли нашу націю намагалися знищити одразу три великі імперії. Закріпачення, зникнення козацтва, масові заворушення та спроби знищити українську культуру як таку — умови, у яких жив і творив Григорій Сковорода. Ідеї персональної свободи, які сповідував мислитель і письменник, прорізали темряву епохи — та стали світлом надії для багатьох українців, навіть після його смерті.

«Свобода для українців була і залишається визначальною цінністю. Сковорода фактично є її уособленням для нас. Тому 300-річчя філософа особливо цінне і важливе нам, сьогоднішнім, з огляду на загрозу нашій свободі в ці дні», зазначила Галина Григоренко, заступниця міністра. 

Мистецький проєкт покликаний розкрити багатосвіття Сковороди та заохотити якомога більше людей до глибшого пізнання ідей однієї з ключових фігур українського пантеону класиків.

«Мистецькі рішення, обрані в цьому проєкті, актуальні та відображають умови сьогодення. Вони звертають увагу на світ, що прихований у нас самих. Через ідеї Сковороди висвітлюють тему боротьби з внутрішніми страхами, переживаннями, болем і темрявою, що оселяються всередині нас», — коментує Ольга Россошанська, виконувачка обов’язків голови Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти.

 

Читайте також «Сковорода тому й став улюбленим символом мудрості українців, бо підмітив нашу ментальну особливість — сакральну свободу, яку не можна загубити»: Ростислав Чопик у проєкті «Антитеза»

 

Динамічну та модерну айдентику національного мистецького проєкту та концепцію експозиції «Світ Сковороди» розробила комунікаційна агенція Postmen у партнерстві з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем. Айдентика стала основою виставки, а також буде інтегрована у лімітовані серії продуктів від українських брендів.

«Унікальна експозиція створена у непростий час. “Світ Сковороди” — це перша виставка, якій не страшний блекаут. Концепція експозиції передбачає використання ліхтариків та свічок, які підсилять загальний задум мистецького проєкту: світло ідей Сковороди прорізатиме темряву не лише метафорично, але й буквально», – розказує Ярослав Ведмідь, керівник і засновник комунікаційної агенції Postmen.

Над кураторською концепцією подій і наповненням експозиційного простору в «Українському Домі» працює літературознавець і літературний критик Євгеній Стасіневич: «Сковороду традиційно сильно спрощують, мовляв, ходив, думав, радів. Філософ-життєлюб. Але Сковорода значно складніший, а від того — цікавіший. Різносторонній, “різносвітній”: він мав не одну іпостась, відмінні маски, несхожі життєві стратегії. І про це слід говорити, бо про це страшенно цікаво думати».

Євгеній розказує, аби презентувати ці складність і різноманіття у різних ефектних форматах, через різні підходи та канали зв’язку, до створення мистецького проєкту долучили близько десятка експертів: філософів, істориків, літературознавців, культурологів, музикознавців. Унікальні експозиційні рішення дозволять мандрувати стежками «Світу Сковороди», пізнаючи його ідеї, Україну та світ XVIII століття. 

На виставці будуть представлені рукописи, автографи, першодруки, списки, графіка й малюнки самого Григорія Савича, ексклюзивно надані Інститутом літератури. Відвідувачі зможуть побачити вцілілу статую Сковороди зі зруйнованого російськими обстрілами національного музею в селі Сковородинівка. 

За словами організаторів, інтерактивні рішення та майстер-класи дозволять кожному спробувати себе у створенні байок-коміксів. А живі виступи і барокова музика будуть супроводжувати відвідувачів протягом усієї виставки.

Слідкуйте за подією на сторінці виставки у Facebook і на сайті.

Також МКІП та Держмистецтв закликають творчі спільноти по всій країні долучатися до світу Сковороди й разом перезавантажувати його сприйняття, аби українці пишалися, що саме Україна є домівкою одного з найвпливовіших філософів Східної Європи. За посиланням кожен охочий безкоштовно може завантажити візуальні матеріали, щоб на їхній базі створити власні ілюстрації, проєкти та продукти.

«Світ Сковороди» — це про ідею свободи в її різних вимірах, тому на дев’ять днів «Український Дім» наповниться світом і світлом Григорія Сковороди, що вже 300 років перемагає темряву. Цього року дата ювілею видатного українця увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року.

 

Читайте також «(Не)свій у місті»: Трускавець. Історія дослідника Харкова, блогера Івана Пономаренка
Рубрика: Новини
Facebook
Telegram
Twitter