Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру, який планують приєднати до «сплячої» установи.
Чим продиктований такий крок Держкіно, поки невідомо, у наказі аргументація не наведена. У Довженко-Центрі переконані, що цей крок спрямований винятково на те, що знищити кропітку багаторічну роботу українських кінематографістів та дослідників кіно, а також підірвати авторитет України перед обличчям закордонних партнерів у воєнний час.
«Згідно з наказом Держкіно всі фільми з колекції та майно Довженко-Центру мають бути передані Державній установі «Науковий центр кінематографії України», основним видом діяльності котрої за даними ЄДРПОУ є «вища освіта». Зі структури Центру має бути виокремлено Державне підприємство «Українська анімаційна студія», до якої будуть передані авторські права на українську анімацію, що зараз належать Центру. Співробітників Центру має бути повідомлено про можливе звільнення», — зазначає Facebook-сторінка Довженко-Центру.
Якою ж буде доля унікального кіноархіву, який зберігає 10000 найменувань (більш як 60 тисяч одиниць зберігання) художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів, понад 24 000 архівних документів з історії українського кіно, понад 400 музейних експонатів та є найбільшим зібранням українського кіно у світі? У документі про архів та музейну колекцію не йдеться, адже вони належать до державного архівного та музейного фондів України і відповідно їхня діяльність врегульовується іншим законодавством. У Довженко-Центрі б’ють на сполох, адже поділ цілісної колекції між різними структурами не тільки не зрозумілий, а й несе пряму загрозу збереженню кінематографічної спадщини.
«Передача колекції національного кіноархіву з високою репутацією у світі [Довженко-Центр єдиний представляє Україну у Міжнародній федерації кіноархівів (FIAF) — прим. автора] до фейкової установи — величезний удар по міжнародному іміджу української влади, особливо під час війни, коли Україна у крові виборює власну ідентичність. Цей удар має всі ознаки зазіхання на національну пам’ять і може вважатися підривом державності і зрадою національних інтересів», — застерігають у Довженко-Центрі.
Іван Козленко, який виконував обов’язки генерального директора Довженко-Центру у 2014–2015, а також 2016–2021 роках, зазначив, що це не перша спроба ліквідувати Центр.
До слова, для збереження, розвитку і популяризації кіномистецтва в структурі Довженко-Центру діють: Фільмофонд, Кіноархів та Музей кіно, Медіатека, видавництво, книгарня, кіносценічний простір «Сцена 6», кінолекторій та єдина в Україні кінокопіювальна лабораторія з цілісним плівково-цифровим циклом.
