fbpx
ТИКТОР
МЕДІА

0

/
/
/
Поліна Городиська: «Цифри вкотре вказують на те, що перекладацька робота недостатньо захищена»

Поліна Городиська: «Цифри вкотре вказують на те, що перекладацька робота недостатньо захищена»

За майже два роки пандемія суттєво і дуже неоднорідно вплинула на всіх без винятку учасників літпроцесу. Одні видавці гордо заявляли «українці почали більше читати», інші — констатували падіння продажів. Письменники своєю чергою переважно використовували карантинні затишшя для написання нових творів, багато хто дебютував у ролі авторів
translat 3 - Поліна Городиська: «Цифри вкотре вказують на те, що перекладацька робота недостатньо захищена»
Share on facebook
Facebook
Share on telegram
Telegram
Share on twitter
Twitter

Днями ініціативна група «Перекладачі в дії» оприлюднила результати комплексного дослідження, присвяченого темі захищеності перекладачів/ок та актуальних умов їхньої праці. Рефлексували та ділились інсайдами стосовно свіжої статистики разом із директоркою фестивалю Translatorium Тетяною Родіоновою, яка виступила консультанткою дослідження, та очільницею ініціативи «Перекладачі в дії» Поліною Городиською.

 

Як пандемія вплинула на галузь перекладів та що змінилось в умовах роботи перекладачів?

 

Поліна: Наприкінці 2020-го року ми проводили опитування, яке включало розділ про вплив пандемії. Виявилось, що у перекладачів на 50–60 % збільшилось навантаження. Це пов’язано з тим, що це самозайнята інтелектуальна дистанційна робота. Тобто суто в побутовому аспекті для них нічого не змінилось — вони як тихенько сиділи над текстами по хатах, так і продовжили.

В останні роки збільшується частка перекладної літератури на українському ринку. Тобто якраз перекладачі й перекладачки досить затребувані. Інше питання — як оплачується їхня робота. Багато хто зіткнувся із ситуацією, коли видавництво заморожувало або закривало проєкт, який вже був перекладений, і власне через це люди опинилися без грошей — їх не виплачували. Це інший бік цієї медалі. Ти не знаєш, чи отримаєш гроші, коли буде наступний проєкт, скільки взагалі існуватиме видавництво… Бо у видавців ситуація інакша. В них інші процеси, і на їхню роботу впливає багато факторів.

 

Перший ковідний стрес вже пройшов. Видавці переважно оптимізували видавничі плани та сфокусувались на зміцненні онлайн-продажів. Великі мережі книгарень влаштовують до абсурду шалені розпродажі. Літфестів цього сезону відбулась по всій країні рекордна кількість — близько сорока. Що відбувається в перекладацтві згідно зі свіжим дослідженням?

 

Поліна: Цифри вкотре вказують на те, що перекладацька робота недостатньо захищена, мало видима, позбавлена соціальних гарантій. Перекладачі і перекладачки перепрацьовують — більше третини опитаних вважають, що їм часто або переважно не вистачає часу для виконання роботи. Більшість поєднує перекладацтво з роботою в суміжних сферах. Біля чверті — що востаннє були у відпустці більш ніж два роки тому.

 

Таня: Мене засмутила тема вигорання. Якщо 43 % опитаних працює понад 40 годин на тиждень, 27 % працюють без вихідних і майже половина стверджують, що відпочивають недостатньо. Вона стає все актуальнішою для перекладацтва.

 

tania rodionova 1024x682 - Поліна Городиська: «Цифри вкотре вказують на те, що перекладацька робота недостатньо захищена»
Таня Родіонова

 

Читайте також про другий фестивальний бум осені

 

Яка ситуація з оплатою праці?

 

Поліна: Показники ставок дивують щоразу. Менше за 50 гривень за переклад умовної сторінки протягом минулого року отримували близько 20 % опитаних — при мінімальній ставці у 215 грн за Постановою Кабміну № 72. Також бачимо, що зберігається тенденція, яку фокусно скрінимо останні 4 роки — близько 70–80 % перекладачів і перекладачок отримують менше за згадані встановлені Кабміном мінімальні ставки.

 

Таня: На жаль, я дотична до галузі вже не перший рік, мене здивувати важко. Всі ми з року в рік говоримо про недооплачувану працю перекладачів і перекладачок, тут змінюються хіба відсотки й мінімальна ставка, яка індексується відповідно до мінімальної заробітної плати в Україні. Але маємо цілих 20 % тих, хто отримував менше ніж 50 грн за сторінку. Це вже якась дикість. Розуміння факторів, що формують вартість роботи, дає об’єктивні підстави виставляти більшу ставку, якщо очевидно, що передбачається понаднормова робота у стислі терміни і так далі.

Я думаю, що вже пора навчитись думати про книжковий переклад не лише як про місію та улюблену справу, але й про роботу, яка, як і будь-яка інша праця, має бути гідно оплачувана.

 

Чи впливають результати на поточну ситуацію в галузі?

 

Поліна: Вже п’ять років поспіль, щороку, ми вивчаємо стан речей в перекладацтва — виклики, зміни, динаміку. Ми проводимо їх щороку, аби розуміти актуальний стан речей, а не виходити з гіпотез, що «нам вважається, що перекладачам і перекладачкам треба те-то»… У плануванні, стратегуванні нашої діяльності спираємось на ці дані.

Аналізуємо, збираємо кількісні дані й, виходячи з них, визначаємо пріоритети нашої діяльності, вирішуємо, які проєкти та ініціативи потребує спільнота, та запускаємо їх. Цьогоріч ми вибороли грант Фонду Рози Люксембург, і наше п’яте дослідження стало значно глибшим та об’ємнішим за попередні. Воно включає опитування, глибинні інтерв’ю. Нині, маючи на руках свіже дослідження, можемо звірити курс, скоригувати фокуси діяльності, обрати серед наявних активностей пріоритетні.

 

polina horodyska 1024x682 - Поліна Городиська: «Цифри вкотре вказують на те, що перекладацька робота недостатньо захищена»
Поліна Городиська

 

Читайте також: 10 голосів із Нью-Йоркського літературного фестивалю

 

Які ризики в роботі перекладачів реально послабити в нинішніх реаліях?

 

Поліна: У результатах дослідження вражає що близько 10 % респондентів/ок працюють без угод, на підставі усних домовленостей, що, очевидно, значно зменшує захищеність трудових відносин.

 

Таня: Значна частина замовлень для перекладачів — грантові проєкти. Часто буває, що робота над складним текстом розтягується на значно триваліший термін. Оплата в обох випадках відбувається вже після завершення проєкту. Відповідно це спричиняє неможливість чітко планувати свої фінанси.

Мені пощастило, й наразі майже всі книжкові проєкти, до яких я дотична (хоч їх і небагато), можна охарактеризувати як позитивний досвід, зокрема в юридичному плані. Були встановлені адекватні дедлайни, далеко не найнижча оплата праці та зі мною підписали офіційні договори. Останнє, власне, найкраще  захищає роботу і надає чіткість у правовому полі — тобто письмові угоди, що мають юридичну силу, обізнаність щодо авторського права.

 

Дослідження вказує неформальність відносин на книжковому ринку України та констатує, що перекладацька робота існує у статусі прекарності, внаслідок того, що трудове законодавство є низькорелевантним для перекладачів. Закон «Про авторські та суміжні права» також лише побічно торкається перекладів. Які перспективи модернізації державного регулювання ринку праці перекладачів?

 

Поліна: Я вбачаю величезну потребу в перегляді політики зайнятості у сфері культури і креативних індустрій, розробки відповідних державних програм, нормативно-правових актів, що можуть потенційно впливати на якість регулювання відносин у сфері.

Це питання вирішується в кількох площинах. Окремий блок дослідження ми присвятили саме аналізу державних політик. І він дає нам розуміння, якими можуть бути зміни, які є важелі впливу, на що можна натиснути — тобто ми отримали те, що потрібно для ефективного лобіювання та захисту наших інтересів.

Робота може вестись на рівні міністерств (МКІП, Міністерство фінансів, Міністерство економіки), але в процесі розробки політик важливо, щоб враховувались реалії умов праці діючих перекладачів. Їхні інтереси та потреби мають ставати більш видимими для стейкхолдерів — установ та інституцій, що впроваджують фахові програми для секторів культури.

Коли йдеться про видимість перекладачів, питання полягає не лише в ментальному аспекті — відчутті самореалізації чи визнання. Згадки та залученість до промокампаній напряму впливають на умови співпраці з видавництвами. Публічність підвищує якість роботи та зменшує ризики невиконання умов з обох сторін.

 

37 % перекладачок засвідчили, що їх ніколи не згадують в анонсах книжки, 46 % ніколи, або майже ніколи не запрошували на презентації, імена 41 % опитаних навіть не згадується під час презентацій.

 

Якщо видавці, дохід яких напряму залежить не в останню чергу від перекладачів, «недобачають», то для пересічного читача перекладачі взагалі знаходяться у сліпій зоні уявлень про творців книги.

 

Таня: Коли я організовувала перший Translatorium, було важко навіть пояснювати, що таке фестиваль про переклад. Я пам’ятаю, як приходила до начальника Управління культури, з яким не була знайома особисто. Звісно, це мало вигляд, як ніби дівчина з вулиці приходить і розказує, що вона хоче створити фестиваль, присвячений перекладу. В управлінні культури це викликало здивування: що це таке, то ви про літературу чи ви про що взагалі, чи ви якась конференція може, це щось таке у вас наукове, професійне, закрите.

Я пояснювала, що це фестиваль, і що є професійні події, а є для всіх. Що ми привозимо відомих і перекладачів, і авторів і подібне. Вже коли ми провели перший фестиваль, то, звісно, стало зрозуміліше. Хоча вже провели п’ятий, і в програмі представлені дуже різні види мистецтва, ми навіть вийшли у простір міста з інсталяціями, залучили багато місцевих партнерів… але я досі чую питання «а я не перекладачка, чи можна мені прийти?»

 

Читайте також: Євгенія Лопата: «Фестивалі — це магніти, які притягують людей до міст, в яких вони не були»

 

Поліна: Для поліпшення ситуації з видимістю ми створили Ukrainian Book Translators Base — платформу для самопрезентації, що надає можливість зібрати усіх перекладачів в одному каталозі. Цей інструмент також помічний для пошуку замовниками виконавців.

 

Якщо говорити про початківців, студентів/ок які пробують працювати з перекладами — як не поповнити статистику демпінгу та неврегульованих трудових відносин? Які відкриті джерела підвищення професійної обізнаності?

 

Поліна: Молоді перекладачі і перекладачки дійсно не обізнані у стані речей. Вони направду не знають, яка ставка адекватна, не можуть об’єктивно оцінити, скільки часу потребує переклад тої чи іншої книжки. В них немає досвіду, і колеги не надто діляться. Це значна компонента незахищеності.

Зараз ми завершуємо роботу над грою «ПереклаДійсність», що знайомить із перекладацьким життям. Розробляли її рік. У грі моделюються позитивні та негативні ситуації з реального досвіду реальних українських перекладачів/ок. Вона дає розуміння того, з яких процесів складається видавнича сфера, як працювати в цьому професійному середовищі.

Пілотну версію гри тестували в жовтні на Translatorium. Було багато смішного. В залі, коли грали, було досить голосно, бо ситуації дуже життєві. Після ми зробили опитування, зібрали фідбеки, отримали кілька ідей щодо покращення і скоро з їх урахуванням плануємо реліз. Гра буде доступна для безкоштовного завантаження. Її можна буде роздрукувати, порізати і грати на кафедрах перекладознавства тощо.

Також ми розробили калькулятор для розрахунку роялті згідно з передбачених законодавством тарифів, зразки-шаблони договорів які можна використовувати для закріплення умов співпраці з видавцями) та інші помічні інформаційні матеріали.

 

translat 5 1024x682 - Поліна Городиська: «Цифри вкотре вказують на те, що перекладацька робота недостатньо захищена»

 

Наскільки для перекладачів важлива неформальна освіта і які майданчики для комунікацій із більш досвідченими колегами є відкритими та доступними для тих, хто бажає влитись в «тусовку»?

 

Таня: В університеті, грубо кажучи, тебе не познайомлять із ринком, не розкажуть про твої права як перекладачки. Там навіть, вибачте, не покажуть тобі живих перекладачів, які от зараз перекладають якісь твори і можуть досвідом поділитися, відповісти на якісь запитання.

Напевно, з цих причин у Львові з’явився Форум перекладачів, заснований студентами. Так само шість років тому ми (Перекладацька група VERBація) заснували Translatorium. Я, Юля Дідоха і Вероніка Ядуха — навчались в Хмельницькому, на перекладі, і почувались сильно відірваними від сучасного українського контексту. Спочатку самі відшуковували події для перекладачів, почали знайомитись потрошки. Кожне нове знайомство з перекладачем, який перекладає книжки, це було таке «вау»!

Атмосфера відкритості й така, що сприяє комунікаціям, характерна для фестивалів, спеціалізованих подій. На Конгресі, який проводить «Література в дії», ледь не вперше почали підіймати питання стосовно саме перекладів, Літосвіта з їхніми профільними школами. Зараз цих майданчиків стає більше. Спільнота стає видимою, і з’явилося значно більше можливостей для спілкування і для взаємної освіти.

 

Читайте також інтерв’ю із засновниками видавництва «П’яний корабель»

 

Усі фото: Дарина Дейнеко

Анаїд Агаджа...

Коментарі

Т
Книжки • Люди • Міста
translat 3 150x150 - Поліна Городиська: «Цифри вкотре вказують на те, що перекладацька робота недостатньо захищена»
Поліна Городиська: «Цифри вкотре вказують на те, що перекладацька робота недостатньо захищена»
Поділитися в:
Share on facebook
Facebook
Share on telegram
Telegram
Share on twitter
Twitter