fbpx
ТИКТОР
МЕДІА

0

/
/
«Meridian Czernowitz — це…»: міжнародний поетичний фестиваль очима зіркових учасників

«Meridian Czernowitz — це…»: міжнародний поетичний фестиваль очима зіркових учасників

Сергій Жадан, Пітер Залмаєв, Андрій Любка, Ірина Цілик та Олександр Бойченко відверто розповідають про Meridian Czernowitz
mcz tm - «Meridian Czernowitz — це…»: міжнародний поетичний фестиваль очима зіркових учасників
Share on facebook
Facebook
Share on telegram
Telegram
Share on twitter
Twitter

На три дні Чернівці перетворилися на справжній осередок поетичних читань, інтелектуальних дискусій, презентацій книжкових новинок, музичних та театральних подій. Сюди з’їхалися письменники, інтелектуали, перекладачі й журналісти з різних країн — їх зібрав XII Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz, який відбувається щорічно у перші осінні вихідні, об’єднуючи Україну, Німеччину, Австрію, Швейцарію, Ізраїль. 

Українські письменники, які стали зірковими учасниками фестивалю, розповіли, з чим у них асоціюється Meridian Czernowitz, спробували уявити його людиною й поділилися своїми найяскравішими фестивальними спогадами.

 

 

Ірина Цілик: інтелектуал з розстібнутою сорочкою і зустріч із прекрасним

tsilyk tm r 300x300 - «Meridian Czernowitz — це…»: міжнародний поетичний фестиваль очима зіркових учасників
Фото: Julia Weber / Meridian Czernowitz

Для мене Meridian Czernowitz — це сім’я і зустріч із прекрасним. Я їду сюди саме за цим і справді маю тут відчуття родини. Тому що цей фестиваль — ті люди, які його роблять, і ті люди, які сюди ходять — дуже правильне для мене оточення, середовище, в якому мені неймовірно комфортно, в якому я слухаю поезію і насолоджуюся цим. Хоч я і пересичена фестивальним досвідом, та на Meridian Czernowitz завжди їду, як на таке маленьке персональне свято.

Meridian Chernowitz — це, безумовно, інтелектуал цього часу, який водночас може іноді втрачати своє лице і бути, так би мовити, з розстібнутою сорочкою. Тобто це той інтелектуал, який не носить краватки і почувається досить вільно, бо він/вона серед своїх, тож знає, що буде правильно сприйнятим, правильно почутим і побаченим.

Цей фестиваль — це завжди низка особливих випадків, кожного разу щось нове. От сьогодні ми сиділи в гостях у Бойченка і слухали лемківські пісні, які вони співали з Любкою, — і це ті миті, які ти просто забираєш із собою назавжди. І кожен фестиваль несе багато таких митей — нічні прогулянки з людьми, яких любиш, яких хочеш в себе вбирати — найперше те, що вони пишуть, але тут ти їх бачиш простими, рідними. І ці всі спогади мають лишатися за кадром — вони мої, і я їх в собі ношу.

 

Андрій Любка: вино і великий лисий чувак, який виглядає досить загрозливо, але робить добрі речі

 
liubka tm r 300x300 - «Meridian Czernowitz — це…»: міжнародний поетичний фестиваль очима зіркових учасників
Фото: Василь Салига / Meridian Czernowitz

Перша асоціація, яка в мене виникає при словах Meridian Czernowitz — це вино. Бо ще на найпершому фестивалі мене вразило, що була така локація для читання віршів десь у місті (тобто не в приміщенні), і туди не просто привезли стіл і два стільці для поетів, які читають вірші, не просто привезли мікрофон і установку, звук і всіляке обладнання, а ще й вино і скляні келихи до нього. Така увага до деталей мене тоді дуже вразила — і це фірмовий знак фестивалю, все дуже якісно організовано.

Meridian Czernowitz як людина це, напевно, була би така — людина-парадокс, мені вона схожа на Славу Померанцева. Я думаю, що секрет успіху, в тому числі багаторічної історії фестивалю (того, що він досі існує і розростається, бо вже має і Целанівський центр, і досить велике видавництво, і міжнародні проєкти) полягає у тому, що Слава якраз не поет. Це людина, яка прийшла з бізнесу, не з культури, і він може бути, наприклад, досить різким, але завдяки його бізнесовим якостям все тримається на плаву, розростається і дає користь українській культурі. Тому це був би якийсь великий лисий чувак, який виглядає досить загрозливо, але робить добрі речі.

Читайте також:
Встигнути все до локдауну, або як почалася фестивальна осінь в Україні

 

Пітер Залмаєв: Барон Мюнхгаузен на стику імперій

 
zalmaiev tm r 300x300 - «Meridian Czernowitz — це…»: міжнародний поетичний фестиваль очима зіркових учасників
Фото: Василь Салига / Meridian Czernowitz

Чернівці — місто, в якому я відчув багато тепла — у фізичному сенсі, бо в Чернівцях була чудова погода, а також тепла від людей, багато з яких впізнавали мене як ведучого. На кожному розі хтось підходив, тож склалося таке враження й відчуття сім’ї — як серед місцевих жителів, так і безпосередньо серед учасників фестивалю, багатьох з яких я знаю, книги яких читаю. 

Загалом концепція Meridian Czernowitz, цього «бутикового» видавництва і організації фестивалю, — це концепція сім’ї. Спочатку це звучить пафосно, але тільки поки ти не опинився там і не занурився в атмосферу. І їхати звідти завжди сумно, хоча і є відчуття наповненості від унікального спілкування з унікальними людьми. Я не очікував побачити велику концентрацію таких людей в одному місці.

Meridian Czernowitz як людина видається мені якимось персонажем епохи пізнього Ренесансу чи, можливо, Бароко. Все-таки, враховуючи присутність багатьох письменників, напевно, я б насамперед асоціював цей стиль з Андруховичем. Бароко і трохи Австро-Угорщини — стик цивілізацій, стик імперій, історичних моментів — ось так це відчувається. Тому Барон Мюнхгаузен, можливо. 

Бо якщо ми говоримо про fiction, то це завжди питання щодо всього, що пишуть сучасні українські письменники — і Андрухович, і Прохасько, й інші. Чи все це fiction? Як відрізняти fiction від true event in life, і чи варто це робити? Так само і Барон Мюнхгаузен — розповідав чесні й правдиві історії, і ніхто йому не вірив.

З цьогорічного Meridian Czernowitz мені особливо запам’яталася мить таких солодко-сумних читань книжки «Мы не говорим на идиш». Її автори Борис Брікер та Анатолій Вишевський — еміґранти, які покинули Чернівці ще в 70-х роках і самі вже втратили ту мову, якою колись говорило це місто. Коли закінчили читати розповіді, що будуються на якійсь фразі з їдишу, вийшов на сцену Михайло Крайс — житель Чернівців, який володіє  їдишем (а таких людей залишилося мало), і сказав, що це справді була б ганьба, якби в Чернівцях на таких читаннях ніхто не вийшов і не сказав би щось на їдиші.

Це був дуже зворушливий момент, і після нього в мене була можливість пройтися з Михайлом нічними Чернівцями, поговорити про євреїв, які тут ще залишилися, і загалом про життя Чернівців. Коли він мені сказав під час цієї нашої нічної прогулянки: «Це найкраще місце на Землі», я зовсім по-іншому подивився на місто. Абсолютно тиха красива вуличка центру Чернівців, звуки цвіркунів… Тоді я готовий був з ним погодитися, в ту мить це дійсно було найкраще місце на Землі.

 

Сергій Жадан: молодий Пауль Целан і замінування готелю

 
zhadam tm r 300x300 - «Meridian Czernowitz — це…»: міжнародний поетичний фестиваль очима зіркових учасників
Фото: Julia Weber / Meridian Czernowitz

Фестиваль Meridian Czernowitz для мене — це родина в хорошому значенні слова: не в сенсі клановості, а в сенсі близькості й відкритості, відповідальності. Бо щороку сюди приїздиш, знаючи, що побачиш хороших людей — і на сцені, і в залі. Це дуже близький і дуже теплий фестиваль.

Думаю, якби уявити Meridian Czernowitz людиною, то ця людина-фестиваль була би схожа чимось на молодого Пауля Целана, на самого патрона події — талановита, відкрита людина, яка дивиться на світ широко розплющеними очима.

Пригадую, кілька років тому ми із Сашею Ройтбурдом ішли з центру в готель «Буковина», де тоді жили. Ми приходимо і не розуміємо, що відбувається, тому що довкола готелю лежать люди… Виявилося, що готель замінували, і всіх, хто знаходився всередині, попросили вийти. Більшість мешканців, а це були учасники фестивалю, поети, повиходили просто з подушками, ковдрами й полягали довкола готелю і поставилися до того всього весело, бо розуміли, що це скоріше якесь фейкове замінування, аніж справжнє. А ми з Ройтбурдом пішли в парк, і він мені співав частівки… і я це згадую, особливо сьогодні, коли Ройтбурда з нами вже немає.

 

Олександр Бойченко: харизматичний життєлюб Пеперкорн та коркотяг

boichenko tm r 300x300 - «Meridian Czernowitz — це…»: міжнародний поетичний фестиваль очима зіркових учасників
Фото: Василь Салига / Meridian Czernowitz

Думаю, що в людей, які відвідують фестиваль, і у тих, хто перебуває всередині процесу, формуються трохи різні асоціативні ряди. Для когось Meridian — це задум і реалізація в особі Ігоря і Слави Померанцевих. Або це «Меридіан» Целана, або щорічні целанівські виступи Петра Рихла і Марка Білорусця, або традиційні хедлайнери, які спочатку були учасниками фестивалю, а тепер поставали ще й авторами фестивального видавництва, або незамінна Женя Лопата. І так далі. Всі ці асоціації очевидні й кожному зрозумілі. Але у мене Meridian Czernowitz асоціюється передусім із коркотягом. Бо це свято поезії й вина, а без коркотяга їх важко випустити на волю. 

Цього року за лічені хвилини до урочистого відкриття виявилося, що хтось украв із Целанівського центру відразу аж два коркотяги. Ситуація критична: треба відкривати фестиваль, а відкривати нема чим. Президент у гніві, решта — в розпачі. Уже хотіли все скасовувати і тільки в останню мить якось викрутилися. Тому на майбутнє хотів би звернутися до потенційних відвідувачів: які ви там шанувальники поезії — це ваша справа, але якщо вже приходите на фестивальні події, то приносьте з собою свої коркотяги, а не зазіхайте на оргкомітетівські.

Щось раптом згадав не реальну людину, а літературного персонажа. У «Зачарованій горі» Томаса Манна є такий Пеперкорн — харизматичний життєлюб, для якого існує лише один гріх — нездатність любити і дарувати любов. Довкола точаться якісь мутні ідеологічні дискусії, а він сидить зі склянкою і всією своєю поставою доводить, якою далекою від живого життя є вся ця фігня, всі ці лібералізми, консерватизми, прогресивні ідеї… А коли його життєві сили вичерпуються, Пеперкорн просто, без зайвих дискусій, накладає на себе руки. Не сумніваюся, що колись, вичерпавши себе, так вчинить і Meridian Czernowitz, але сподіваюся, що до цього ще далеко.

 

Головне фото: Василь Салига / Meridian Czernowitz

Ольга Мацо

Коментарі

Т
Книжки • Люди • Міста
mcz tm 150x150 - «Meridian Czernowitz — це…»: міжнародний поетичний фестиваль очима зіркових учасників
«Meridian Czernowitz — це…»: міжнародний поетичний фестиваль очима зіркових учасників
Поділитися в:
Share on facebook
Facebook
Share on telegram
Telegram
Share on twitter
Twitter