Нагадаємо, що ми оголосили жовтень Місяцем українського модернізму й запрошуємо разом відкривати для себе, читати й обговорювати тексти вітчизняних модерністів. А також пропонуємо всім охочим взяти участь у книжковому челенджі та прочитати цього місяця п’ять книжок. Умови та шаблони зображень для поширення в соцмережах шукайте тут, підказку до пункту №1 — тут, до №2 — ось, до пункту № 3 — тут, № 5 — тут.
Іван Франко «Зів’яле листя» (1896), «Літопис», 2021, 164 сторінки
«Зів’яле листя» з перших поетичних рядків і до останніх дарує читачам нагоду розгорнути власне бачення любові. Сторінки видання, яке оформили Романа Романишин і Андрій Лесів, оздоблені автографами поезій «Зів’ялого листя», що знайдені в архівах Києва та Львова. У книжці збережено всі коментарі Івана Франка до поезій.
Поетична збірка нагадує альбоми початку XX століття із дбайливо вкладеними сухими рослинами. Ще одна особливість видання полягає в тому, що тут уперше републіковано авторську Франкову мелодію, яку сам поет склав до свого вірша «Душа безсмертна! Жить віковічно їй!..», а нотографічно зафіксував його сучасник і приятель, композитор і вчений-етномузиколог Філарет Колесса.
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків» (1911), Державне видавництво України, 1929, 104 сторінки
Повість «Тіні забутих предків» було написано 1911 року під враженням від перебування автора на Гуцульщині. Вже не одне покоління читачів полонила історія кохання Івана та Марічки, змальована на тлі колоритного гуцульського побуту. Представлене видання повісті вийшло з нагоди 65-річчя від дня народження Михайла Коцюбинського під редакцією і з передмовою письменника і літературознавця Антіна Крушельницького. Ілюстрації виконала Олена Кульчицька.
Василь Стефаник «Новели», «Вільна Україна», 1950, 51 сторінка
До виданої 1950 року вві Львові збірки ввійшли новели «Новина», «Камінний хрест», «Май», «Кленові листки», «Суд», «Сини». У реалістичних, самобутніх соціально-психологічних новелах зображено правдиві картини життя українського села кінця XIX — початку XX століття, трагедії і драми бідняків.
Ольга Кобилянська «Земля» (1902), «Українська накладня», 452 сторінки
Соціально-психологічна повість Ольги Кобилянської завдяки життєвій правді та високій художності стала однією з найвідоміших в українській літературі. В основу сюжету лягли справжні події, що відбулись у селі Димки, де у 1889–1891 роках проживала письменниця.
Своєю повістю Кобилянська спробувала охопити всі аспекти життя селян Буковини: їхню любов до землі та господарства, звичаї з усіма перевагами й недоліками, забобонність та міфологічний світогляд, рекрутчину, своєрідний варварський підхід до створення молодих пар без їхньої згоди, долю сиріт, вдів, покриток тощо.
Леся Українка «Лісова пісня» (1911), Державне видавництво України, 1930, 118 сторінок
Драму-феєрію видатної української поетеси, письменниці, перекладачки, драматургині й культурної діячки Лесі Українки «Лісова пісня» було написано в 1911 році. У творі, у якому діють як реальні люди, так і фантастичні постаті, порушені вічні питання життя і смерті, кохання та ненависті, вірності та зради.
Представлене видання драми побачило світ 1930 року. Вступну статтю написав літературознавець Борис Якубський. В оформленні видання використано дереворити Олени Сахновської.
Микола Хвильовий «Повість про санаторійну зону. Сентиментальна історія. Я (Романтика)» (1924), «Віхола», 2022, 256 сторінок
Микола Хвильовий — один із найточніших діагностів своєї революційної доби. Автор, який, як ніхто, розумів особливості життєвого вибору своїх сучасників. Письменник, який зрештою й сам вирішив не чекати неминучого арешту і 13 травня 1933-го вистрілив собі у скроню.
У цій книжці ви знайдете три твори Миколи Хвильового — «Повість про санаторійну зону», «Сентиментальна історія» та «Я (Романтика)». Тексти, за якими можна уявити, яким він був, якою була та епоха. Персонажі Хвильового — «безґрунтовні романтики», герої, сповнені розпачу, не здатні навести мости між власним романтичним світоглядом і реальністю, в якій ці цінності втрачають сенс.
Павло Тичина «Золотий гомін», Видавництво спілки «Нові шляхи», 1922, 104 сторінки
Видання об’єднує твори Павла Тичини з таких поетичних збірок: «Соняшні кларнети», «Плуг» та збірки віршів у прозі «Замість сонетів і октав». Книгу ілюстрував український художник-графік Павло Ковжун.
Читайте також: Модернізм: журба і боротьба у вежі зі слонової кістки
Валер’ян Підмогильний «Місто» (1927), «Основи», 2017, 272 сторінки
Створене у 1927 році, «Місто» є першим урбаністичним романом в український літературі. Новаторство Валер’яна Підмогильного — в тому, що Київ також постає у творі одним із його героїв: саме вплив міста визначає долю Степана. Головний герой приїздить до Києва разом із друзями на навчання.
Хлопець марить «завоюванням» столиці, як і інші юнаки та дівчата, котрі тисячами потягнулися з села до міста в 1920-х роках. Він підлаштовується до життя в столиці: терпить сусідських корів, яких, думав, уже не побачить, знайомиться з жінками та вчиться бути письменником.
У виданні представлені як самі малюнки, так і фотографії тих ілюстрацій, що були розклеєні художником на вулицях Києва.
Микола Куліш «Мина Мазайло» (1928), «Колос», 1940, 96 сторінок
Комедію «Мина Мазайло» вперше опубліковано 1929 року в журналі «Літературний ярмарок». У тому ж 1929 році п’єса вийшла окремою книжкою і здобула широке визнання. Герой комедії, службовець Мина Мазайло вирішує змінити своє прізвище на більш престижне Мазєнін, але суперечка з цього приводу поступово переходить у сімейну дискусію та виходить на рівень глобальної проблеми.
Іван Багряний «Тигролови» (1943), «Основи», 2016, 264 сторінки
Пригодницький роман «Тигролови» Іван Багряний написав за два тижні в далекому 1943-му році на основі своїх спогадів про роки заслання. Українці змогли вільно читати роман лише в роки незалежності. Міцне слово Івана Багряного закарбувалося в тексті «Тигроловів», а образи з роману постають в новому мистецькому баченні художника Дениса Темного — це тату, але вже не табу.
«Тигролови» з історією про пригоди відважного Григорія Многогрішного, його кохання до Наталії та життя на Далекому Сході сильної духом родини Сірків у поєднанні зі сміливим художнім оформленням захоплять вас. Назавжди.
