МЕДІА

0

КНИЖКИ • ЛЮДИ • МІСТА
/
/
Нова генерація — українська фантастика 2010–2020-х років

Нова генерація — українська фантастика 2010–2020-х років

Публікуємо конспект бесіди письменників, учасників фантастичного угруповання «Зоряна фортеця» Альони Сіліної та Олега Сіліна і письменниці, учасниці проєкту Фантастичні talk(s) Наталії Матолінець. Це п'ята, завершальна розмова в межах курсу «Історія української фантастики», що його організували учасниці угруповання Фантастичні talk(s)

Говорячи про 2008-ий і наступні роки, текстів з україномовної фантастики видавалась не багато, все ж переважали видання російською мовою. Важливу роль у поширенні фантастики відігравала періодика.

У 2009–2010 рр. журнал «Український фантастичний оглядач» став одним із провідних, які спеціалізувались на україномовній фантастиці. Журнал РБЖ «Азимут», який вже теж існував на той час, публікував твори російською мовою, україномовні твори почали публікувати з 2014 року — журнал став виходити у двох версіях: російською та українською, стали напряму розглядати твори українською. У 2013 році почали видавати журнал «Світ Фентезі», альманах Das ist fantastisch, з’явились нові спільноти, як от любителі горору «Клуб Стівена Кінга», «Підвал», «Бабай». Саме від цього моменту розпочався відлік тієї Нової Фантастики.

У 2007 році з’являється «Книгарня Є», яка зробила дуже багато для популяризації українських авторів, а у 2009 році — «Якабу», великий майданчик, на якому було представлено книги із жанру фантастики.

Ще одним із напрямків популяризації фантастики були фестивалі. У 2011 році Володимир Єшкілєв та Віктор Вінтоняк із командою в Івано-Франківську організували перший фестиваль літератури «Карпатська мантикора», спрямований на популяризацію саме україномовних авторів жанру фантастики. Фестиваль проводили ще три рази до 2014 року. З економічних причин фестиваль більше не проводився. Також до 2011 року існував фестиваль «Зоряний міст», що був помітним явищем попереднього періоду.

З 2014 року відбувся відхід від російськомовної книжки, що створило україномовному письменнику більше умов для видання своїх творів і їх розповсюдження. Також з’явились нові ініціативи, які сприяли розвитку україномовної фантастики.

Активізації українських фантастів посприяли літературні конкурси від порталів «Світ Фентезі», «Зоряна фортеця», «РБЖ Азимут», «ЛІТавиця», «Аркуш». Так, «Коронація слова» відкрила шлях багатьом українським письменникам у видавничий світ. Завдяки конкурсам читачам відкриваються нові автори, а також видавці мають змогу відстежувати, що подобається публіці.

Багато письменників, які брали участь у конкурсах «Зоряної фортеці», опублікували свої збірки або ж повноцінні романи. Серед них — Ігор Сілівра, автор роману в жанрі стімпанк «Цепелін до Києва», який брав участь у найпершому конкурсі «Зоряної фортеці». Найгучніше ім’я в україномовній фантастиці початку 2010-х — це письменниця Дара Корній. Її книжка «Гонихмарник» здобула премію від «Коронації слова».

Щодо книжкових видань, то на початку 2010-х щорічно видавали близько 40 найменувань книжок від українських авторів, враховуючи і їхні перевидання. Зараз цей показник сягає майже 100 найменувань.

В Україні немає видавництв спеціалізованих суто на фантастиці. Як виняток, видавництво «Дім химер» є єдиним, що публікує лише фантастику. В інших видавництвах може бути серія, присвячена фантастиці, якась під-редакція певного піджанру фантастики. Наприклад, «Видавництво Жупанського» видає специфічну, химерну, чорну жорстку прозу, видавництво «Ранок» видає фантастичну підліткову літературу. З 2018 року багато фантастики почало видаватись у видавництві «Віват».

Поява загальнонаціональних фестивалів «Форум видавців», «Книжковий Арсенал» і менших регіональних фестивалів, таких як Черкаський фестиваль, Запорізька книжкова толока також сприяли підвищенню інтересу до фантастики. На фестивалі «Книжковий Арсенал» з’явилися окремі підсекції фантастики та напрямки роботи з видавцями, події, присвячені тій чи іншій жанровій літературі в межах цього фестивалю.

Київ КомікКон, фестиваль гік-культури, має літературну програму, що є рідкістю для фестивалів такого формату.

Наразі в Україні стрімко розвиваються усі піджанри фантастики, найбільш розвинене сучасне фентезі, в якому працюють Наталія Матолінець, Марина Макущенко, Ганна Городецька, Ріта Сурженко та інші автори. Цікаво читати про персонажів нашого фольклору у сучасних українських містах із вплетенням сучасних проблем.

У жанрі класичне фентезі не так багато представників, серед них Ярина Каторож (трилогія «Палімпсест»), Володимир Кузнєцов («Вогневир»), Павло Дерев’янко, Артур Закордонець, Ореста Осійчук.

Трохи менше видається наукової фантастики. На межі жанрів пише Дарія Піскозуб (технофентезі роман «Машина»). З’являється багато книжок про космос — роман «Межа людини» Ігоря Сіліври, трилогія Володимира Єшкілєва «Фаренго», «Танець недоумка» Ілларіона Павлюка.

Альтернативна історія розвивається на перетині жанрів, в яких працюють Ірина Грабовська («Леобург»), Світлана Тараторіна («Лазарус»).

У жанрі химерної прози пише Галина Пагутяк («Урізька готика», «Слуга з Добромиля»). Серед представників «дивної прози» — Олексій Жупанський, Євген Лір, Максим Гах.

У межах курсу «Історія української фантастики» відбулося п’ять відеобесід.

Конспектувала розмову Ірина Килюшик

Зображення на обкладинці: Оксана Гаджій

 

Читайте також конспект першої бесіди — про фантастику на теренах сучасної України: від давньої літератури до XX ст.
другої — про фантастику у 20–30-х роках XX ст.
та четвертої про фантастику переломної епохи: від 1990-х до 2000-х рр
Рубрика: Добірка, Полиця
Facebook
Telegram
Twitter