fbpx
ТИКТОР
МЕДІА

0

/
/
Фантастика на теренах сучасної України: від давньої літератури до XX ст.

Фантастика на теренах сучасної України: від давньої літератури до XX ст.

Публікуємо конспект бесіди літературознавця Ростислава Семківа та письменниці Дарії Піскозуб. Це перша розмова в межах курсу «Історія української фантастики», що його організували учасниці угруповання Фантастичні talk(s)
fantastychni 1 - Фантастика на теренах сучасної України: від давньої літератури до XX ст.
Share on facebook
Facebook
Share on telegram
Telegram
Share on twitter
Twitter

Ростислав Семків і Дарія Піскозуб відстежили витоки української фантастичної традиції; розглянули, як розвивався жанр фантастики в літературі, а саме — які твори формують цей жанр, та проаналізували тексти, що заклали основи для подальшого розвитку української фантастики.

Традиційними джерелами фантастичного не лише в Україні, а й у світовій літературі є:

1. Фольклор

Фольклор укладався тисячоліттями й містить багатий матеріал для ідей фантастичних творів. Це усна народна творчість, слов’янська міфологія, греко-римська міфологія, пісні, балади, легенди, перекази, думи, казки, міфічні істоти. Так, Леся Українка при написанні «Лісової пісні» опрацьовувала до 15 збірок із матеріалами українського фольклору. Серед відомих — збірки Володимира Гнатюка, Михайла Драгоманова, Івана Франка.

До фольклору зверталися автори різних періодів розвитку історії літератури — античності, середньовіччя, доби Відродження і т. д. У епоху Просвітництва фантастичне дещо відступає, а також пізніше — у течіях реалізму та неореалізму. Повернення фантастичного простежується у періоди романтизму та неоромантизму, модернізму.

2. Релігійна література

Простежується присутність елементу фантастичного у християнських релігійних текстах. Так, Києво-Печерський патерик, датований XIII ст., представляє літературу Русі та є збіркою житій святих Києво-Печерської Лаври. Цікавою в цьому збірнику є історія про преподобного Марка-печерника, «повелінь якого мертві слухалися». Патерик багато разів був перевиданий. Таким чином українська фантастика пов’язана з агіографією (житія святих), із містеріями, міраклями й апокрифами. Цікаво, як у творчості Дж. Толкіна простежується християнський релігійний елемент, наприклад, назгули відповідають образам вершників апокаліпсису. Потужний масив фантастичного міститься у Біблії, починаючи з опису Раю, ця тема досліджується в численних монографіях.

3. Переплетення двох традицій

«Енеїда» Івана Котляревського (1769–1838) пронизана двома згаданими традиціями фантастичного фольклором та релігійною літературою. Це перший значний твір нової української літератури, оскільки вважається, що творчість Григорія Сковороди завершує блок давньої літератури. В «Енеїді» присутні образи з античної міфології, а також переплетена з античною християнська традиція оповідування про пекло. Також у творі простежується поєднання комічного з жахливим, такий собі виверт бурлескності.

Фантастичні елементи присутні у сентиментальній прозі Григорія Квітки-Основ’яненка (1778–1843), який у 30-х рр. починає писати прозу українською. В повісті «Маруся» містяться описи передчуття й осмислення смерті, в оповіданні «Мертвецький Великдень» йдеться про п’яного селянина, який потрапив на святкування Великодня мертвими. Його «Конотопська відьма» — комічно-реалістична повість, написана у 1833 р. У ній автор за допомогою комічного намагався нівелювати жахливі речі. Адже це історія про те, як чоловіки в селі вирішили топити жінок, щоб у такий спосіб дізнатись, котра з них відьма. Григорій Квітка-Основ’яненко здебільшого писав про сільське життя, проте фантастичне в його текстах вторгається у повсякденні реалії.

Микола Гоголь (1809–1852) у 1832 р. завершив написання книжки «Вечори на хуторі біля Диканьки». Гоголь найбільше вражає тогочасну публіку містикою, якою пронизані його твори, серед них «Ніч перед Різдвом», «Сорочинський ярмарок» і «Страшна помста». У його текстах яскраво простежується українська фольклорна традиція, досить часто присутній образ чорта. Його раннім творам характерний бурлескний стиль, а в «Страшній помсті» простежується готична багатошаровість. Цікавим є те, що Гоголь є однолітком Едгара По. Схожість їхніх стилів написання — вражаюча. «Вій» наповнений містичними елементами і є авторським образом Гоголя. Повість була двічі екранізована.

«Вій» і «Страшна помста» вважають класичними текстами українського горору. Фантастика Гоголя створила перспективу розвитку українській фантастичній літературі.

У творчості Тараса Шевченка (1814–1861) спостерігаємо два вектори розвитку фантастичного — фольклорний (у таких творах, як «Причинна», «Утоплена», «Тополя», «Лілея», «Русалка»); у пізніших його творах, таких як «Сон», «Розрита могила», «Великий льох», — простежується інший вектор християнської традиції. У цикл поезій «У казематі» присутній елемент горору («За байраком байрак…», «Косар») — потужний образ могили. Таким чином Шевченко відходить від фольклорної до темної фантастики.

Олекса Стороженко (1806–1874) є автором фактично фентезійного тексту «Марко Проклятий», який залишився недописаним. Твір — насамперед історичний, оскільки розповідає про війну Хмельницького. Головний персонаж Марко Проклятий відповідає образу блукальця, який ніде не може зупинитись і несе за собою якесь прокляття. Такий образ часто трапляється в юдейському і також європейському фольклорі, в середньовічній літературі.

У «Тінях забутих предків» Михайла Коцюбинського (1864–1913) простежується перевага етнографізму, опис життя гуцулів, проте наявний потужний елемент фольклорного фантастичного. «Тіні забутих предків» екранізовані Сергієм Параджановим у 1965 р. і створили платформу для розвитку магічного реалізму в українській літературі.

Найвідоміший твір Лесі Українки (1871–1913) у фантастичному жанрі — «Лісова пісня». У ній присутні такі фольклорні постаті, як Мавка, Чугайстер, Водяник, Лісовик, потерчата. Про намір написати «фантазію» Леся Українка повідомляє свою матір у листі. Проте Олена Пчілка не підтримувала цю ідею, оскільки прагнула, щоб Леся була серйозною письменницею та перекладачкою.

При написанні «Лісової пісні» авторка взорується на німецького поета модерніста Ґерхарта Гауптмана і його твір «Затоплений дзвін». Леся Українка пише ще один лист, який датується 14 березням 1911 р. до Агатангела Кримського, в якому зазначає, що таких «фантазій» вона могла б написати ще багато. У ще одному листі від грудня 1911 р. поетка радіє, що матері та усій родині сподобалась «Лісова пісня».

«Сонячна машина» Володимира Винниченка (1880–1951) започаткувала жанр антиутопії в українській літературі. У 20-ті роки XX ст. відбувається активізація жанру. Відомі потужні антиутопії, такі як «Машина часу» Герберта Уеллса, в 1922 р. з’являється «Фабрика абсолюту» Карела Чапека, з якою перегукується «Сонячна машина».

Фантастичне — це щось на межі реального і вигаданого. Детальніше читайте:

  • у книжці болгарсько-французького дослідника Цветана Тодорова «Вступ до фантастичної літератури»;
  • у 14-томному зібранні творів Лесі Українки містяться вказівки на матеріали, які вона опрацьовувала під час написання «Лісової пісні», зокрема про це йдеться у примітках до 3-го тому;
  • традиції втоплення відьом присвячена монографія Катерини Диси «Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII–XVIII століття»;
  • тексти згаданих, а також інших цікавих авторів можна прочитати в «Антології української фантастики ХІХ–XX ст.», упорядником якої є Юрій Винничук;
  • видавництво «Темпора» видало дві книжки фантастичної літератури 20-х років, їх упорядницею є Ярина Цимбал.
Читайте також: Що читати з історії України — від сьогодення до глибини віків
Повне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах гортайте на нашій книжковій онлайн-полиці

 

У межах курсу «Історія української фантастики» відбудуться ще чотири онлайн-бесіди, стежте за розкладом трансляцій і приєднуйтесь до обговорення. Під час трансляцій організатори збирають кошти на потреби письменників, які перебувають у Збройних силах України.

Конспектувала розмову Ірина Килюшик

Фантастичні talks

Коментарі

Т
Книжки • Люди • Міста
fantastychni 1 150x150 - Фантастика на теренах сучасної України: від давньої літератури до XX ст.
Фантастика на теренах сучасної України: від давньої літератури до XX ст.
Поділитися в:
Share on facebook
Facebook
Share on telegram
Telegram
Share on twitter
Twitter