МЕДІА

0

КНИЖКИ • ЛЮДИ • МІСТА

51-ша «Молодість»: огляд програми кінофестивалю

Команда фестивалю змогла зберегти всі звичні конкурси для українського поціновувача. У Міжнародному й Національному конкурсах інтернаціональне журі обере переможців, а Позаконкурсна програма порадує експериментальними українськими та іноземними стрічками.

Кінофестиваль «Молодість» був заснований 1970 року як дводенний перегляд студентських робіт кінематографічного факультету Київського державного інституту ім. І. Карпенка-Карого. Наразі це єдиний український кінофестиваль із міжнародною акредитацією і такою довгою історією.

Незважаючи на російську агресію, найстарший український кінофестиваль — 51-а «Молодість» — пройде в Києві з 1 по 7 грудня: буде генератор, безпечні укриття та майже повністю збережені програми. Локаціями традиційно стали кінотеатр «Жовтень» та камерний кінотеатр KINO42.

Тиктор медіа підготувало детальний огляд, щоб ви знали, на що звернути увагу.

Фільмом-відкриттям фестивалю стане українська стрічка «Тато» Анни Малішевської про водія вантажівки та за сумісництвом батька-одинака Міхаля, який змушений узяти в рейс свою дочку та її найкращу подругу. Подорож піде не лише на користь їхнім стосункам, але й допоможе чоловіку впоратися із внутрішніми демонами. 

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС

ST: Студентський конкурс 

Документальна стрічка «Тут нема на що дивитися» бельгійського режисера Ніколя Буше знята за підтримки Португалії й Угорщини, є процесом споглядання за тим, у чому, здається, нічого не розгледиш — місячним затемненням.

Власник Queer Palm та нагороди Lights on Women Каннського кінофестивалю 2021, фільм «Фріда» берлінської режисерки Александри Одіч, яка народилася в Боснії та Герцеговині та в дитячому віці переїхала до Німеччини через війну, є історією конфлікту бажань близькості й дистанції — кохання між медсестрою та пацієнткою Фрідою.

Події шостого фільму колишнього панк-рок барабанника Ієна Барлінґа відбувається в рідному місті режисера — Атлантик-сіті. «Сейф» — 15-хвилинна рефлексія менеджера вже закритого казино про помилки батьківства, коли вже мало чого зміниш, бо син потребує допомоги через його помилки.

«Славна революція» — історія болю та корупції на фоні Революції Гідності 2014 року. Мати має поховати сина, що загинув на Майдані, а стикається з внутрішньою боротьбою: «Як не розчаруватися в Україні, за яку рідна дитина віддала життя, якщо бюрократична система не дає поховати її як героя?».

Стрічка «Мій брат-рибалка» режисера Аліція Сокула розповідає про двох братів-протилежностей, які мають забути про різні прагнення та ставлення до життя заради спільної мети — пошуку зниклого батька та підтримки життя рибальського бізнесу в маленькому селі на краю світу. 

Третій фільм режисера з Ріо-де-Жанейро Леонардо Мартінеллі, як і минулі два, поєднує в собі ігровий, документальний та експериментальний підхід до кіновиробництва. «Неоновий привид» розповідає про кур’єра, який мріє про мотоцикл, бо тоді все буде як у мюзиклі.

SH: Короткометражний конкурс

Дебютний фільм українки Олександри Коноплі «Ну ти і дура, Ліза» — історія кохання, у якій головна героїня щиро вірить, що зможе закохати в себе Вадика за любовними принципами 2000-х.

Туніський фільм «Дорога до Ель-Кефа» розповідає про вразливого підлітка, який після втрати матері та брата стає на доріжку, яка може забрати в нього все, що ще залишилося від родини. 

Перша професійна робота бельгійського молодого режисера Валері Карноя «Титан» — це історія про 13-річного підлітка Натана, якому потрібно взяти участь у дивному ритуалі в новій компанії друзів. 

Через метаморфози світів живих і мертвих стрічка «З іншого світу» пояснює питання поколінь любов’ю. Хлопець повертається в село своїх пращурів на канікули, а дідусь — зі світу мертвих, щоб востаннє побачити онука.

Події камбоджійської стрічки «Звук ночі» розгортаються на ринку їжі, де Вібол і Кеа продають локшину, стикаються з гангстерами та мріють про інше майбутнє. 

Сором’язливий і романтичний Магді з фільму «Від щирого серця» під тиском однолітків має зізнатися в коханні до Джада. От тільки уловка на наївність перетворюється на жорстоке публічне видовище.

F: Повнометражний конкурс 

Фільм про дорослішання «Я і Фелікс» української режисерки-документалістки Ірини Цілик є водночас для неї ігровим дебютом та інтерпретацією книжки її чоловіка Артема Чеха «Хто ти такий?». Події розгортаються в маленькому українському місті в радянські часи між хлопчиком Тимофієм та його вимушеним, але цікавим другом — психологічно травмованим військовим з Афганістану, співмешканцем бабусі Феліксом. Ролі виконали непрофесійні актори — письменник Юрій Іздрик і син режисерки Андрій Чередник.

Повнометражний дебют Максима Наконечного «Бачення метелика» після прем’єри на Каннському кінофестивалі вже був показаний у рамках Київського тижня критики з повними солд-аутами. Копродукційна робота України, Хорватії, Чехії та Швеції розповідає про аеророзвідницю, яка повертається до Києва з російського полону не лише із психологічними травмами та слідами побоїв, але й дитиною під серцем від зґвалтування російським солдатом.

Ще один український фільм, прем’єра якого відбулася на Каннському кінофестивалі на 54-му «Двотижневику режисерів» та який уже був показаний українському глядачеві на Київському тижні критики, — повнометражний дебют режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука. «Памфір» розповідає історію гастарбайтера із села на заході України, який напередодні традиційного свята Маланки має вирішити проблеми, що їх створив його син-підліток, підпаливши молитовну залу.

Повнометражний дебют польської режисерки й анропологині Аґи Вощинської досліджує глибини стосунків, які, на перший погляд, є ідеальними. У «Тихій землі» зразкове подружжя знімає тихий будиночок на італійському острові. Через несправності з басейном у відпустці з’являється третій, що неочікувано заведе їх до найтемніших закутків їхніх стосунків.

Головний герой «Шуму двигунів» — викладач митної справи в канадському університеті, їде у вимушену відпустку до рідного міста, де знайомиться з ісландською дреґ-рейсеркою та потрапляє під прицільне слідкування поліції, яка розслідує справу відвертих малюнків.

Фільм-подорож «Маленьке тіло» італійської режисерки Лаури Самані є спробою дістатися до дива. Молода Агата в 1900 році народжує мертву дитину, але чула, що в одній печері можна повернути немовля до життя, охрестивши. По дорозі вона зустрічає маленького самотнього Лінкса, який стає її супутнуком до неможливого. 

У «Зачарованому негрі» Скіннера Маєрса головний герой просто «Чоловік» має вчинити шахрайство на користь компанії, принаймні так стверджує його білий начальник. Темношкірий чоловік замислюється не тільки про правильність учинку, але і про значення кольору його шкіри для нього самого.  

У процесі дослідження феномену Розстріляного Відродження і самого Будинку «Слово» у Харкові Тарас Томенко не лише зробив документальний фільм, а і в 2021 році, після 8 років роботи, закінчив ігрову чорно-білу стрічку «Будинок “Слово”. Нескінчений роман».

Це справжній must seen не лише для поціновувачів українського кіно та фанатів української літератури, а для кожного українця, щоб відкрити очі на історію українського мистецтва, пригнічену брудними руками тієї верхівки, яку сьогодні ми називаємо «окупантами». 

Передріздвяна історія «Клітка і мрія» розгортається між вчителем-пенсіонером і його помічницею по господарству, жінкою середнього віку Марією. Її сина вбиває поліція, і вже не молодий та упереджений в багатьох речах Вінсенте вимушений допомогти жінці.

У «Джойленді» головний герой не лише безробітний, але і задоволений таким своїм життям чоловік. Його дружина працює, вони живуть з іншими родичами та про все давно домовилися. Але, після чергового підколу батька, Рада знаходить роботу резервного танцюриста для транс-виконавця Біби, що не тільки відкриє нові горизонти любові, але й покаже, яким може бути інше життя.

НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНКУРС

UA: Короткометражні фільми 

Український фільм «Ну ти і дура, Ліза» потрапив не лише в Міжнародний конкурс, але і в Національний. 

Документальний фільм-дослідження ідентичності «Діма, Дмітрій, Дмитро. Слава героям» створений з архівних відео та відзначений Спеціальною відзнакою журі Національного конкурсу «Молодості». 

Експериментальний роздум про абсурдність електронних пристроїв, пошук реальності у віртуальному, гібридний формат і бажання прорефлексувати над трагічним — усе це про фільм kitchen.blend режисерки Наталії Ільчук.

Частий гість фестивалів — від ОМКФ-2021 до кінофестивалю в Гамбурзі — Leopolis Night Нікона Романченка — це історія про одну ніч акторів, які після вистави в театрі мандрують вулицями та закохуються, розуміючи, що зранку це все закінчиться раз і назавжди.

Якщо ви ще не бачили «Папині кросівки» Ольги Журби, то «Молодість» — ваша прекрасна можливість це виправити. Досліджуючи тему життя після дитячих будинків та інтернатів в Україні для свого документального фільму «Назовні», режисерка зняла ігровий короткий метр про Сашу, якого от-от забере американка в нове життя, а його біологічний тато не бере слухавку від сина. 

Ще один гіт фестивалів, але цього разу від Європи до Азії, — «Пелюшковий торт» Анастасії Бабенко цьогоріч уже отримав чимало нагород на різнопланових фестивалях короткого метру. Після онлайн релізу на платформі Takflix історія про перше годування немовляти зовсім молодими, але вже батьками Лєною і Вітєю буде показана на великому екрані. 

Малий Коля в «Запаху поля» Андріана Ярмонова живе в неблагополучній родині. Єдиною втіхою є дружба з Мішою, з яким можна бігати в поле мріяти та навіть загадати бажання, наприклад, щоб мама кинула пити. 

«Не кажи нікому» Ігора Шукатка потрапляє в найактуальнішу тему суспільства поза часом — проблему батьків і дітей. Незважаючи на понаднормовий графік, батько прагне дізнатися, чому його син повернувся додому з побитим обличчям, а знаходить нові факти про хлопця-підлітка, які складно прийняти, не змінивши своїх поглядів на життя. 

«Мам» режисерки-дебютантки Анни Гнатенко-Шабалдіної — напружена історія на межі дня бабака та серйозних психологічних проблем молодої мами, яку затягує рутина. 

Експериментальна документалістика навколо «радянського шампанського» «Сльози залишаться» режисерки Лері Матегга — дихотомія між минулим і сучасністю українського, але застряглого в радянському, Бахмуту.

Окрім повного метра цього року режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук представляє глядачу новий короткий, цього разу документальний фільм  «Літургія протитанкових перешкод», який він зняв уже після повномасштабного вторгнення про скульпторів, чиї копії статуй Ісуса Христа, козаків та письменників застигли в очікуванні, поки творці роблять оборонні конструкції з металу.  

Докуфікшн української молодої пари кінематографістів Олени Подолянко та Новруза Хікмета «Поки тут тихо» — мандрівка в одну готельну ніч із Максимом і Людою, які домовляються до ранку не говорити про війну.

Також у рамках Національного конкурсу пройде ряд прем’єр Позаконкурсної програми: 

  • «ГКЧП», реж. Аркадій Непиталюк (2022, Україна)
  • «Мати», реж. Юрій Леута (2022, Україна, Польща)
  • «Я не хотіла робити фільм про війну», реж. Надія Парфан (2022, Україна)
  • «Аналогія простору», реж. Олександр Гойсан (2022, Україна)
  • «Згасаюче світло», реж. Іван Орленко (2022, Україна)
  • «У тебе все гаразд?», реж. Наталка Ворожбит (2022, Україна, Сполучене Королівство)

ПОЗАКОНКУРСНА ПРОГРАМА / NON-COMPETITION PROGRAM

UAP: Українські прем’єри 

Дебютний повнометражний фільм 17-річного фігуриста та режисера Андрія Кокури «Покуть» — це подорож головної героїні між спогадами про матір, що загинула рік тому, та екзистенційними питаннями, які вони вирішують з уявним другом.

«З любов’ю, Лука» режисера Владислава Марисика веде розповідь не про жорстокість. Фільм розповідає про хлопця, який зміг утекти від жаху війни, але залишився з величезними шрамом всередині, який тепер його переслідує. 

FF: Фестиваль фестивалів 

Фільм пари фотографів у минулому, які з 1999 року працюють разом над різноплановими творами в кіно й театрі — «Вера» — лауреат у номінації «Найкращі режисери» та «Найкраща жіноча роль» у секції Горизонти Венеційського кінофестивалю 2022. Це історія про жінку, яка в прагненні вийти з тіні відомого батька потрапляє в залежності від своїх жертв — 8-річного хлопчика, якого вона покалічила внаслідок ДТП, і його батька.

«Утама» режисера Алехандро Лоайса Ґрі розповідає про плинне та рутинне життя пари, яка кочує в Болівії. Але довга посуха стає на заваді виживанню, тому вже втрьох, з онуком Клевером, вони мають прийняти рішення: змінювати ставлення до життя та переосмислити його чи бути переможеними плином часу. Головний приз журі Санденсу за драматичний фільм. 

«Бойова конячка» режисерок Райлі Кіо та Джини Ґаммел цього року отримав Золоту камеру Каннського кінофестивалю. Для обох жінок, продюсерки Ґаммел та акторки Кіо, це режисерський дебют, який одразу вийшов вдалим. Історія про двох різних хлопців у резервації, 23-річного Білла з рішучим ставленням до своєї «американської мрії» та 12-річного Мато, який прагне лише стати чоловіком, схожим на Білла, що переверне його життя з ніг на голову.

SCA: Скандинавська панорама & SUN: Сонячний зайчик 

Документальний фільм «Неллі та Надін» розповідає нетипову історію двох жінок, які закохалися одна в одну на Святвечір 1944 року в концентраційному таборі Равенсбрюк. Жінки все життя прожили разом, але про це не знали навіть деякі члени родини. Майже через 60 років режисер Маґнус Ґерттен із допомогою онуки Неллі розказує про них на великому екрані.

«Прекрасні істоти» режисера Ґудмундура Арнара Ґудмудсона паралельно каже про протилежне: його герої, син ясновидиці Адді та новий член його угрупування — аутсайдер, якого всі цькують, — пізнають насилля, але знаходять відданість і любов. Коли вони заходять занадо далеко, Адді починає бачити сни, що схожі на видіння. От тільки не зрозуміло — це допоможе його друзям та йому самому чи заведе ще далі? 

SCA: Скандинавська панорама

Датський фільм «Що єси на небесах» — це історія швидкого дорослішання, у якій 14-річна Лізе, найстарша дитина в сім’ї, під час пологів матері усвідомлює, що зараз її дитинство зміниться на роль господарки дому.

«Ніндзя-маля» режисерки Інґвіл Све Флікке — напіванімована історія, у якій головна героїня хоче зробити аборт на шостому місяці вагітності, бо батько — не її хлопець. Як тільки жінка приймає це рішення, в її житті з’являється маленьке намальоване ніндзя, та робить його нестерпним.  

MN: Опівнічний сеанс 

У «Гурманів вар» група митців кулінарних перфомансів оселяються в так званому Інституті їжі задля покращення свого звукового шоу. Поки їм заважає відверта впертість та абсурдна непохитність, у документаліста, який фільмує процес підготовки та життя групи, розвиваються все більш серйозні проблеми зі шлунком.

Головна героїня «Ґран-жете» (також входить у програму 4MA: FORMА) — матір, яка залишила свого маленького сина на бабусю заради балетної кар’єри. Через багато років мати і син зустрінуться на тусовці, але їхня любов перейде за межі батьківської. 

4MA: FORMA

«Справжні люди» режисерки Кіт Заугар, яка також зіграла головну ролі в цьому фільмі, досліджує бажання, близкість, самтність і приниження. Тому її героїня — американка китайського походження, яка навчається в університеті, переживає нещодавній розрив стосунків, лікує молочницю та запалення сечових шляхів, страждає від расової стигматизації та незрозумілих інтрижок. В усьому цьому молода дівчина намагається знайти хоч якийсь сенс життя. 

Чорно-білий фільм польського режисера Томаша Габовскі «Пісні про кохання», як не дивно, історія палкого кохання, яке поставило перед талановитим музикантом та офіціанткою зі співочим талантом вибір між їхнім спалахом почуттів і можливим успіхом.

«Наглядачі вічності» — це не просто анімація, це роздрукований, пошматований і відредагований у паперовий кошмар фільм 1995-го року «Лангольєри». Головний герой Тумі маніакально рве папір, щоб тримати під контролем своїх монстрів із дитинства, але прокидається та розуміє, що все стало ще гірше. 

Також у межах позаконкурсної програми покажуть кілька ретроспективних стрічок програм «100: Століття» та «На пам’ять»:

  • «Зловмисники невідомі», реж. Маріо Монічеллі (1958, Італія)
  • «Торік у Марієнбаді», реж. Алена Рене (1960, Франція, Італія)
  • «Гра», реж. Єжи Кавалерович (1969, Польща)
  • «Тінь Ґої», реж. Хосе Луїс Лопес-Лінарес (2022, Франція, Іспанія, Португалія) 

І наостанок повернемося до коротких метрів. 3 грудня в камерному кінотеатрі KINO24 у рамках фестивалю «Молодість» можна буде переглянути анімаційну добірку від Довженко-центру «Дивне, химерне, фантастичне». Точний час сеансу добірки, як і кожного фільму, можна переглянути на сайті фестивалю, де ви можете купувати як окремі квитки, так і придбати абонемент.

Рубрика: Полиця, Добірка
Facebook
Telegram
Twitter