МЕДІА

0

КНИЖКИ • ЛЮДИ • МІСТА

10 дитячих і підліткових видань про війну

Здається, час, коли батьки уникали книжок на складні теми, минув. На жаль, зараз діти бачать війну на власні очі і потребують відповідей на свої питання

І тут у пригоді стають книжки, які можуть допомогти відрефлексувати травматичний досвід, зрозуміти та пережити його, а батькам дозволити розпочати розмову на цю складну тему. Читайте добірку книжок про війну для дітей і підлітків віком від 3 до 16 років.

«Історії парку Персі. Після бурі», текст та ілюстрації Ніка Баттерворта, переклад: Ірина Ткачук, «Читаріум», 2022, 3+

У парку трапилась страшна буря, і вітер повалив величезний дуб. Багато тваринок залишилось без дому. Персі, доглядач парку, засмутився, але руки не склав. Натомість разом зі звірятками знайшов нове дерево, в якому вони спільними зусиллями побудували кожному нову оселю. 

«Гігантське дерево було улюбленцем Персі. Та зараз воно виглядало надзвичайно сумно. Дерево із заплутаним корінням, яке стирчало навсібіч, лежало на землі. Прикрість була не лише у цьому. Річ у тім, що у дереві жили тварини, які були для Персі вірними друзями. Тепер їхні домівки зруйновано».

Романа Романишин і Андрій Лесів «Війна, що змінила Рондо», «Видавництво Старого Лева», 2015, 3+

Книжка, що за час російсько-української війни стала класикою. У прекрасне квітуче місто Рондо прийшла Війна, принісши із собою руїну, безлад і суцільну темряву. Відважні мешканці кинулися супроти неї, намагаючись вмовити зупинитися, але все було даремно. Тоді жителі об’єднались і своїм спільним співом та світлом ліхтариків змогли затримати Війну. 

«І Данко все зрозумів: Війна злякалась, бо він і десяток квітів співають разом попри все, бо навіть найтонший промінчик світла долає темряву. Тож, аби зупинити Війну, потрібно всім гуртом збудувати велику машину Світла, яка знищить пітьму і врятує співочі квіти!»

Надійка Гербіш «Ми живемо на краю вулкана», ілюстрації: Олена Лондон, «Портал», 2020, 6+

Друга світова війна. Головна героїня Естер — єврейка, а значить, незабаром їй із сім’єю доведеться залишити свій дім і перебратися до гетто, з якого так мало шансів вибратися живим. Мама вмирає, тато намагається дістати «арійські документи» для втечі, а брат просить сестру вижити. І їй це вдається! Небайдужа польська сім’я ховає дівчинку в своєму домі. Змінивши ім’я, навчившись дивитися людям в очі та переїхавши далеко від дому, Естер починає жити заново.

«То тільки спочатку вони забрали наш дім і наше звичне життя. А тепер із кожним днем у нас потроху забирають усе те, що робило нас нами».

Наталія Смирнова «Крим Керіма», ілюстрації: Людмила Стецькович, «Портал», 2021, 6+

Керіму 12, і він у родині за старшого, бо почалась Друга світова війна і батька відправили на фронт. Коли в листопаді німці окупували Крим, жити стало важче: доводилось багато працювати, щоб прогодувати сім’ю, натомість окупанти відбирали в людей продукти та цінні речі, а молодь вивозили працювати в Німеччину. 

Переживши німецьку окупацію і з радістю зустрівши радянську армію, швидко про це пошкодували — у 1944 році кримських татар і сім’ю Керіма зокрема у вагонах для худоби депортували в Узбекистан. Там, у надважких умовах життя і праці, відірвані від рідної землі, вони свято молились і вірили у повернення на Батьківщину.

«Нас виштовхали у двір. Ми йшли, обвішані важкими торбами. Навіть семирічна Шефіка тягла сумку з одягом. Дідусь ніс торбину з документами і старими світлинами, які встиг зібрати. 

— Пам’ять — це найголовніше, що ми маємо взяти із собою, — сказав він, коли ми стояли на майдані біля сільради разом з іншими односельцями».

Ульф Старк «Маленька книжка про любов», переклад: Галина Кирпа, ілюстрації: Марія Фоя, «Видавництво Старого Лева», 2016, 9+

Наближається Різдво, і Фред має найголовніше бажання — щоб тато повернувся з війни, адже триває Друга світова і всі напружилися в очікуванні неминучого. Хлопчик, намагаючись допомогти мамі прогодувати їх удвох, після школи продає ялинки, підбираючи кожному покупцю відповідну красуню. А ще закохується в однокласницю Ельсу, яка не вирізняється особливою красою, але бентежить Фредову душу не на жарт.

«— Дурна війна, — сказав я.

— Чорт забирай цю кляту війну, — мовила мама й пожбурила швабру в куток. 

— Ти вилаялася, — зауважив я. — Так не можна. 

— Якщо це стосується війни, то можна».

Лариса Денисенко «Діти повітряних тривог», ілюстрації: Олена Лондон, «Видавництво», 10+

Перша дитяча книжка про війну, написана після повномасштабного вторгнення, а саме — продовження відомого видання «Майя та її мами», що вийшло у видавництві 2017 року. 

Головна героїня Мія народилась 25 лютого у київському бомбосховищі. Маючи телепатичний зв’язок з іншими дітьми повітряних тривог, дівчинка знає, що відбувається у Харкові, Львові, Ізмаїлі, Києві, Вінниці, Луцьку, Волновасі, Херсоні, Житомирі, Черкасах, Єгипті, Польщі — повсюди, де є українці. Тільки от із Маринкою з Маріуполя зв’язку нема… 

«Артур — дуже ввічливий хлопчик, він мріє знімати мультики. І зараз він зробив свій перший мультик: «Рускій корабль, іді на Х». Не на Херсон, не на Харків, не на Хмельницький. Ні-ні. Х — це хрест, який має оберігати нас від лихосилля і під яким воно буде поховане».

Оля Русіна «Абрикоси зацвітають уночі», «Видавництво Старого Лева», 2022, 12+

2015 рік. На лінії розмежування живе з сім’єю 9-річний хлопчик Устим, який одного разу знайомиться з безпілотником Елом, що втратив зв’язок зі своїм військовим і загубився. Він літає над степами, оглядає пейзажі Донецька і руїни аеропорту, намагаючись повернути пам’ять. Устим же прагне дружби у містечку, яке поволі залишають мешканці, тікаючи від війни. Він ще не все розуміє, але вже знає, що таке війна.

«У мене є теорія. Що життя під час війни стає… ніби непомітнішим. Ховається. Але ніколи не припиняється. Люди менше сміються вголос, але продовжують усміхатися. Ліхтарі у містах загоряються пізніше. А дерева зацвітають уночі, поки ніхто не бачить».

Тетяна Рубан «На північ від кордону», ілюстрації: Софія Сулій, «Наш Формат», 2021, 14+

Долі трьох підлітків переплітаються у грузинському містечку біля кордону, що постав після п’ятиденної війни 2008 року. Місцеві мешканці ненавидять російських зайд, проклинають їх і чинять спротив. Батько Серго, наприклад, із перших днів приєднався до партизанів, навідуючись додому лише раз на кілька місяців. Через це хлопець мусить опікуватися родиною як старший чоловік. 

Ната намагається вистроїти особисті кордони у стосунках із мамою, яка мріє бачити доньку професійною гімнасткою, натомість дівчинка марить малюванням. А Лалі глибоко переживає розлучення батьків та їхні нові стосунки, вбачаючи у цьому зраду по відношенню до себе і намагаючись помститися за образу. 

«Та все змінилося. Тоді, одного серпневого дня. На споконвіку їхній землі з’явилися світловолосі солдати з новим кордоном і новими правилами. Вони завезли на південь зброї без ліку і називали це миротворчою місією. Вони на свій розсуд відділили південні землі високим парканом, який тягнувся через усе містечко, через людські садки, впирався в будинки й далі, далі… І там, де завжди був просторий шлях край міста, тепер стояв блокпост зі шлагбаумом. Тоді й почалися ті розмови». 

Тетяна Стрижевська «Лінія термінатора», «Видавництво Старого Лева», 2022, 16+

Борис Макаров, українськомовний підліток Донецька, не з доброї волі стає переселенцем, втрачаючи дім, друзів, кохану, кота — звичне життя. У формі щоденника він розповідає про переїзд до Києва, стосунки з батьками, знайомства з новими однокласниками та майбутніми друзями, адаптацію до столичного мирного життя. А також — про любов, яка втримала його на ногах і вивела на світло.

«Я їй розказав про лінію термінатора. «Якщо ти відкриєш Google Maps і крутонеш повзунок, побачиш, як ніч змінює день. Ота лінія — термінатор. До речі, бачиш, яка Росія неосвітлена? А Україна — все ж Європа, вона залита світлом. Словом, я про цю лінію до того, що в найтемнішу ніч завжди найкраще видно зірки і що після найтемнішої ночі завжди настає світанок».

Маркус Зузак «Крадійка книжок», переклад: Наталія Гоїн, «Клуб сімейного дозвілля», 2015, 16+

Дев’ятирічна Лізель має непросте життя. Залишившись сиротою під час Другої світової війни, знаходить прихисток у названих батьків. Навчивши дівчинку читати, Ганс відкрив для Лізель світ книжок, які стали для неї не просто розвагою, а сенсом життя. КрадучиРятуючи книжки, дівчинка намагається зрозуміти, як улаштований світ і чому можлива війна. Пізніше знайомиться з євреєм Максом, якого переховуватиме сім’я Лізель. І ця зустріч переверне все її життя. 

«Ти не можеш просто сидіти і чекати, поки тебе поглине новий світ. Ти мусиш відірватися від крісла і стати його частиною — попри твої попередні помилки».

Facebook
Telegram
Twitter