Роман «Правила будинку сидру» Джона Ірвінга побачив світ ще 1985 року в США, натомість український переклад вийшов щойно торік у видавництві «Фабула». Чому цей твір важливий для українського читача? Очевидно, через свою проблематику: автор робить зріз особистого і громадського життя американців під час і одразу після Другої світової війни, розмірковує щодо закону, який забороняє аборти, і намагається відповісти на питання «що таке людське призначення? та чи існує воно взагалі?».
Війна та її наслідки
Розпочинати огляд роману-епопеї варто з масштабних і серйозних подій. Такими подіями однозначно стали війна в Європі та японо-американська війна, у яких громадяни США беруть безпосередню участь.
Події розгортаються у двох основних локаціях: у сирітському будинку «Свята хмара» і на фермі «Океанський краєвид», де герої народжуються, виростають, виховують дітей і зрештою помирають.
Один із них — красивий хлопець Воллі — вирішує йти на війну, бо цього вимагає обовʼязок перед батьківщиною, а також його бажання зробити щось важливіше, ніж сезонне збирання яблук і виготовлення сидру.
Читачі мають змогу дізнатися почуття тих, хто чекає його вдома, і його власні враження від війни, які залишаються із хлопцем назавжди. Доля Воллі — це яскравий приклад людини, чиє життя яких не забрала, проте змінила і зломила війна. Це спосіб подивитися на героя після «геройства». Чоловік у своєму післявоєнному існуванні повертатиметься до війни:
«Єдине, чого мені дійсно не вистачає, — це змоги літати. Літати у небі над Бірмою…»
Право на аборт
У романі «Правила будинку сидру» автор розказує історію сироти Гомера Криниці, який опинився у дитячому притулку «Свята хмара» і став свідком того, як головний лікар-акушер Вілбур Модрина робить незаконні аборти. На перший погляд може здатися, що це неоднозначне питання, яке має безліч «за» і «проти». Проте все стає доволі очевидним, коли через офіційну заборону абортів у США помирає велика кількість жінок, що намагалися позбутися від небажаної дитини.
Одна із працівниць дитячого будинку, сестра Кароліна, каже:
«Держава, що забороняє аборти, — узаконює насильство над жінкою. Заборона абортів — це особливий різновид насильства, в основі якого лежать святенництво та самовдоволення. Право на аборт — це не просто право на вільний вибір, це ще й обовʼязок держави прийняти закон, що гарантуватиме це право».
Ця молода жінка не вирішує за інших і не засуджує зґвалтованих чи нещасних жінок, а каже про право вибору. «Свята хмара» з головним лікарем на чолі пропонує жінкам або сиротинець, або аборт, аби діти не страждали у неблагополучних сімʼях і не опинялись на смітниках чи в могилах. Це страшна правда, яку американське суспільство 50-х років довго не могло прийняти. Це правда, яку деякі держави не хочуть прийняти досі, ховаючись за релігією чи лицемірною мораллю.
Робота Господа і робота диявола
Роман розкриває одразу багатьох персонажів, він занурює читача у північно-американські краєвиди, правила і проблеми.
Так зʼявляється темношкіра дівчина Роз. Завдання Гомера Криниці — врятувати її від батька-тирана. Тобто як класичний американськиий білий західняк він має прийти і визволити поневолену східнячку від її ж батька. Цей мотив проходить крізь усю американську літературу через постійне протистояння етнічних чи темношкірих американців із європейцями-колонізаторами. Виникає питання: чи правильно зробить людина, якщо втрутиться в життя інших? Чи варто заплющити очі на насильство, яке розгортається перед твоїм носом?
Перед Гомером Криницею постає ще одне питання: робити аборти жінкам, які цього просять, чи не робити? Усе своє життя він чув, що це його призначення, що ніхто не впорається з цією «роботою Господа і диявола» краще. Як і його наставник свого часу, він тепер стикається з терміновим вибором: врятувати життя одному і назавжди заплямувати свою душу «диявольським» актом — чи залишатися стороннім?
Акушерство саме по собі не породжує вагань, адже лікар радіє появі кожної нової людини. Допомогу в безпечній появі і прихистку майбутніх сиріт він вважає своїм призначенням і роботою Господа. Але чи хочуть майбутні сироти носити на собі це клеймо?
Любов і дорослішання
Читачі дорослішають разом із Гомером Криницею, опиняються перед складними виборами і приймають доленосні рішення. З вольтерівського простодушного хлопця він перетворюється на гвинтик капіталістичного суспільства, подекуди лякається змін у собі, а іноді відмовляється їх помічати.
«Період дорослішання, — писав Вілбур Модрина, — хіба це не той час, коли ми вперше в житті виявляємо, що маємо жахливу таємницю, яку потрібно приховувати від тих, хто нас любить?»
Любов до прекрасної Кенді стає каменем спотикання на шляху Гомера і водночас — найбільшою мотивацією змінювати цей світ на краще, жертвувати, діяти, а не чекати і сподіватися.
Малий дивакуватий хлопчина стає свідомим чоловіком, який здатен виховати дітей у любові, турботі й найголовніше — у правді.
Персонажі живуть на фермі «Океанський краєвид» і мусять дотримуватися правил будинку сидру, хоча намагаються їх змінити і лібералізувати. Але чи стане від цього комусь краще? Про це читайте у романі.
1999 року зʼявилась екранізація роману — фільм «Правила виноробів». Сценарій написав сам автор і отримав за нього «Оскар».
