Але було в 60–80-х роках і чимало пісень, про які сьогодні майже ніхто не згадує. Вони не стали відомими, зате звучали прогресивно як на свій час, випромінювали неймовірну творчу свободу та втілювали сміливі музичні експерименти, яких від «консервативних» естрадників ніхто не чекав.
Спеціально для Тиктора музичний оглядач і автор телеграм-каналу ПЛАЙ Філ Пухарєв зробив підбірку добрих, але недооцінених естрадних композицій. Разом з іншою призабутою класикою нашого музичного олдскулу ви можете почути їх у живому виконанні гурту МОВА 28 червня у Києві.
«Смерічка» — «Ой, чия ж то крайня хатка» (1976)
Колоритний переспів української народної пісні від легендарного чернівецького ансамблю. На вокалі — сонцесяйні Назарій Яремчук та Василь Зінкевич, що були фронтменами колективу в його «золотий» період.
У цьому музичному конструкторі кожен знайде щось своє: шанувальники фольку — програш на сопілці «під Ірландію», олдскульні рокери — психоделічний інструментал на електрооргані, а поціновувачі джазу — фінальне душероздираюче соло на трубі.
«Світязь» — «Чарівна обручка» (1978)
Луцький ВІА прославив Василь Зінкевич, який перейшов до його складу з чернівецької «Смерічки» у 1975 році. Але співав у «Світязі» не він один. Наприклад, у пісні «Чарівна обручка» вокальні партії взяли на себе Сергій Вінницький, а також засновник ансамблю Валерій Громцев.
За звучанням трек — цілком притомний джаз-рок у стилі гурту Chicago. Дарма, що магічний реалізм у ньому майже один в один перегукується з «Двома перстенями» — відомим шлягером Володимира Івасюка.
Читайте також: Як з’явилася «Червона рута» і до чого тут «Бітлз»
«Арніка» — «Срібні кораблі» (1974)
Якщо хтось скаже вам, що в українській музиці 1970-х не було психоделіки — сміливо вмикайте скептикам цю композицію львівського ансамблю.
Фантасмагорійні образи срібних кораблів, на яких дівчина виглядає свого легіня за туманом, вигадав поет Микола Петренко. В українській естраді він також відзначився як автор лірики до шлягеру Мирослава Скорика «Намалюй мені ніч».
«Чарівні гітари» — «Киянко мила» (1977)
Кістяк цього київського ансамблю сформували колишні музиканти московських «Голубых гитар». Та із часом у репертуарі гурту з’являлося все більше україномовних пісень, а склад поповнився відомими українськими сонграйтерами на кшталт Миколи Мозгового і Тараса Петриненка.
Трек «Киянко мила» увійшов до платівки «Чарівних гітар» із піснями Олексія Екімяна — московського композитора і, за сумісництвом, очільника тамтешнього карного розшуку.
Якщо в куплетах «Киянка…» прикидається ненав’язливим шлягером, то вже у приспіві починається справжня «джиммігендриксівщивна».
Слухайте також «Як тебе не любити»: пісні про українські міста й містечка
«Водограй» — «Дівчина мила» (1977)
Ще один кавер на український музичний фольклор від багатогранного дніпровського ансамблю. До складу «Водограю» увійшли колишні джазові музиканти, тож майстерності їм було не займати.
«Дівчина мила» звучить так, ніби британці Jethro Tull взялися за український фолькрок.
«Кобза» — «Зачекай» (1978)
Фолькроковий ансамбль із Києва переважно перегравав народні пісні. Але «Зачекай» — одна з авторських пісень у його репертуарі. Музику до неї написав В’ячеслав Криштофович: нині — відомий кінорежисер, а наприкінці 1960-х — клавішник біг-біт-гурту «Березень», у якому починав вокаліст «Кобзи» Валерій Вітер.
Фольклорні мотиви в пісні тісно переплітаються з фанковими ритмами та психоделічними інструментальними програшами. А філігранний спів Вітера так і хочеться порівняти із doo-whop-стилістикою американських бойз-бендів 50–60-х.
«Смерічка» / Назарій Яремчук та «Музики» — «Вікна» (1978, 1980)
«Вікна» мали увійти до мініплатівки «Смерічки» 1977-го з піснями Левка Дутківського, однак на неї начебто не вистачило хронометражу. Давид Степановський, який прийшов в ансамбль на місце Василя Зінкевича та виступив у композиції солістом, сприйняв це як особисту образу.
У 1980-му Назарій Яремчук і ужгородський ВІА «Музики» перезаписали пісню для платівки «Незрівнянний світ краси». В оновленій версії «Вікна» зазвучали в найкращих традиціях афроамериканського фанку та соулу.
Назарій Яремчук і «Музики» — «Я не сумую за тобою» (1980)
У середині 1970-х цю пісню виконала вокалістка ВІА «Мрія» Ліна Прохорова. А десять років потому Яремчук і «Музики» перетворили її на щемкий соул про розставання. Мелодію до композиції написав маестро Мирослав Скорик.
«Смерічка» — «Осінь прийшла» (1976)
Сольний вихід Василя Зінкевича на культовій платівці «Смерічки» 1976-го. Меланхолійна балада про те, чого вже не повернеш. Автор музики — Гамма Скупинський, клавішник і музичний керівник чернівецького ансамблю.
«Візерунки шляхів» — «Коло млина калина» (1976)
«Коло млина калина» — одна з найпопулярніших народних пісень серед українських ВІА за кількістю переспівів.
Версія київського ансамблю «Візерунки шляхів» під проводом Тараса Петриненка — ще той «вусатий фанк» із екзотичною для наших широт перкусією та соковитими духовими.
Чільне зображення, айдентика проєкту: Дмитро Растворцев
Читайте також: Пісні Перемоги. Перепрошивка
Чи знаємо ми історії появи на світ наших найвідоміших шлягерів 60–80-х?
Шукайте відповіді у циклі матеріалів Філа Пухарєва «Плейлист української естради»:
28 червня о 19:00 у Києві, у Затишному дворику МЦКМ (Алея Небесної Сотні, 1) відбудеться концерт-перформанс Old School Ukrainian Funk за участі шоумена Альберта Цукренка і гурту МОВА.
Це мультимедійний триб’ют-проєкт, що містить кавер-композиції на українські фанк-пісні 1970-х і естрадні гіти 1960–80-х років у виконанні гурту МОВА, та перформанс дослідника української естрадної пісні, музиканта і шоумена Альберта Цукренка («Хамерман Знищує Віруси»).
Київський гурт МОВА виконає шедеври тієї епохи в оригінальному звучанні та відкриє слухачам їхнє багатство. Шоумен Альберт Цукренко презентує перформанс, присвячений найпопулярнішим гітам української естради 1960–80-х. Гості почують як про «Намалюй мені ніч», що в усіх на слуху і підкорила мільйони сердець у TikTok, так і про пісні, нова хвиля зацікавлення якими ще попереду, — «Коло млина калина», «Зачекай», «Дівчино мила».
