МЕДІА

0

КНИЖКИ • ЛЮДИ • МІСТА

Таємниці радянського часу: рецензія на «Таємницю старого Лами» Доржа Бату

Дорж Бату «Таємниця старого Лами», обкладинка та ілюстрації: Ярина Жук, «Видавництво Старого Лева», 2021

Дорж Бату — в минулому журналіст, згодом оператор корекції траєкторій Центру керування польотами у США, зараз — спеціаліст з обчислення траєкторій і український письменник. Дилогія про його колегу з НАСА, кмітливу і водночас вразливу італійку Франческу, принесла Доржеві письменницьку славу. Його третій роман «Моцарт 2.0» теж зібрав чималу армію прихильників. Які ж таємниці розкриває четверта книжка «Таємниця старого Лами», й чого очікувати читачам — читайте в огляді.

 

Один текст — кілька контекстів

 

Чимало загадок Радянського Союзу досі не розгадані. Триває процес дослідження й усвідомлення трагічних подій України тих часів. Багато свідків минулих подій з поколінь наших дідів і бабусь відійшли в інші світи, так і не розказавши свою історію через страх покарання. Хтось — встиг. За когось розповідають збережені документи — протоколи допитів, історії заслань цілих родин чи окремих «неблагонадійних».

Дізнаючись більше про себе, ми також стаємо чутливішими до навколишніх — ближчих і дальших сусідів. Велика й могутня держава Рад доклала руку до знищення не одного народу, який поневолила. «Таємниця старого Лами» якраз розповідає про один із них — бурят-монголів.

Цей текст міг би розпочинатися інакше — набагато оптимістичніше. Адже «Таємниця» — це також і розповідь про двох юнаків, що люблять пригоди, і вони з ними постійно трапляються. Це захопливий детектив, дії якого відбуваються в нетиповому для підлітків місці — в монастирі. Тут є як конфлікт поколінь — молоді й дорослих, так і їх синергія — в момент, коли важливо об’єднатися задля спільної мети. Є ризики, небезпеки, непередбачувані труднощі та щасливі збіги.

Книжка Доржа Бату — також і його художня автобіографія, читаючи яку, починаєш глибше розуміти інші тексти письменника. Ось де беруть початок його вміння дивитися в корінь і жартувати в момент безвиході. Дорж ніби прожив кілька життів — знаємо його як математика, що розраховує траєкторії супутників. Чули (чи й пам’ятаємо) про нього як журналіста. А тепер дізналися, з чого «все почалося», — про ще одну іпостась автора — хлопця, що тривалий час служив і навчався в монастирі.

Але почала я з найтрагічнішого акценту не випадково — а щоб «підсвітити» цю лінію, щоб вона не загубилася за динамікою сюжету й легкістю оповіді. Бо їх ви й так відчитаєте одразу, як тільки почнете мандрівку сторінками книжки. А «радянський» підтекст буде тим, що мулятиме, не даватиме повністю розслабитися, насолодитися безтурботністю підліткових пригод. Його хочеться сховати з-перед очей, підмести, як сміття під килим перед приходом гостей, удаючи, що його там немає. Та він там є, як не крути.

 

Герої

 

У центрі оповіді — життя двох хлопців: 11-річного Доржа та 12-річного Беліґто. Вони проживають у монастирі, де прислужують та навчаються. А поміж тим бешкетують, відбивають нападки старших і сильніших товаришів, підсміюються з дорослих, здобувають життєву мудрість та вчаться на своїх помилках.

Окрім них, звісно, є й дорослі герої. Вчитель Чімітдорж-лама знається на традиційній тибетській медицині та є лікарем-цілителем. Хлопці живуть з ним в одному будинку й допомагають по господарству — носять воду, розпалюють вогонь, готують чай та їжу. До емчі-лами, цілителя, пацієнти приїжджають звідусіль, є й такі, яким традиційна медицина не змогла зарадити.

У монастирі живе також загадковий Содном-лама, мовчазний і відлюдькуватий. У нього немає помічників, він майже нікуди не ходить і взагалі не покидає територію монастиря. Чого тільки не розповідають про нього, яких тільки чуток не поширюють. Багато хто навіть каже, що він зовсім і не людина.

Кілька лам отримали від послушників кумедні клички — чого варті лише Кульбабка й Вінні-Пух. Як ви могли здогадатися, перший — завдяки своїй зачісці, а другий — фігурі.

 

Читайте також: 10 книжкових серій для юних детективів 

 

Де живуть герої

До того, як на Забайкалля прийшла радянська влада, на цих землях нараховували 47 великих монастирів з тисячами ченців і послушників. Та більшовики усі їх закрили. Буддійський монастир, в якому перебувають хлопці, був створений 1945 року і знаходиться у місцевості Верхня Іволга, за 36 кілометрів від Улан-Уде.

На території монастиря розташовані головний храм та ще два невеликі, бібліотека зі стародавніми книгами, готель для паломників, оранжерея та будинки, в яких проживають буддійські священники лами та їхні учні.

Багато уваги автор присвятив опису історії й традицій буддизму. А також більшовицькому терору, що почався з приходом радянської влади 1927 року, тривав до кінця 30-х та супроводжувався пограбуваннями святинь, репресіями й масовими розстрілами духовенства.

 

Де шукати розгадку таємниці

Розгадка криється у минулому. Більше сказати не можу. Читачі не пробачать мені спойлер такої гостросюжетної книжки. Впевнена, ви неодмінно прочитаєте її самі.

 


 

Мудрість від Учителя Чімітдорж-лами

  • «Не варто дуже захоплюватися своїм успіхом. А то може статись так, що твоє зображення в дзеркалі подобатиметься людям більше, ніж ти сам».
  • «Тим, хто ображає, насправді набагато гірше, ніж тим, кого вони намагаються образити».
  • «Не шкодуй за тим, що для тебе найдорожче. Терпи те, чого не можеш витерпіти. І якщо ти після цього залишишся живий, ти будеш по-справжньому вільний».
  • «Якщо чогось захочеш — роби! Не можеш — навчись! Але якщо не хочеш навчитись, значить не дуже ти цього й прагнув».

 


 

Читайте також інтерв’ю із художником Олександром Греховим: «Не треба консервувати людей у їхніх епохах»

 

Вперше огляд був опублікований у блозі Yakaboo 

Рубрика: Ревю, Полиця
Facebook
Telegram
Twitter