ЗАЇХАТИ на кілька хвилин у поліклініку, аби купити краплі для носа, і носити… Сім чоловік: троє мертвих, четверо поранених.
Автомобіль підірвався на міні.
Один хлопець із синім закривавленим лицем постійно шепоче: «Зі мною все гаразд, я — живий, я буду жити…». А ноги пошматовані до колін.
І все пахне кров’ю.
Хлопці стогнуть.
Хлопці кричать.
Молодий лікар: «Допоможи! Ноші! До машини…»
І знову пошматовані.
Губи ледь тремтять.
«Обережно, перекладайте!».
І всюди кров. Вона капає. Липне до рук. Залишається мокрими плямами на пікселі.
Читайте також: Порахувати війни. Колонка Романа Малиновського
***
ПІВ ГОДИНИ ТОМУ я знайшов у магазині «Книги, насіння, город» дві свої дитячі книжки. Настрій одразу покращився. Я почав гортати знайомі сторінки, дивитися на ілюстрації. Такі дивні, такі змішані емоції. Зрештою вичавив із себе:
— Андерс, сфоткай мене.
— Це твої? — питає він.
— Мої. Дивись. Тут написано.
На одній обкладинці: Валерій Пузік «Делфі та чарівники».
Чорний дракон переслідує мене. Він постійно нагадує про себе в дуже дивних місцях.
Продавчиня дивиться на мене.
— Може, автограф поставити? — запитую в неї.
— Це ви написали?
— Так.
— А що ж ви тут робите?
Брудна піксельна форма, бронежилет. Голова болить.
— Війна, — вичавлюю із себе.
У містечку, де були росіяни, це звучить дивно. Всюди побиті будинки. На воротах написи: «Осторожно мины!».
Я так і не зміг продовжити писати фентезі. Скільки б разів починав, та не зміг.
Купую три книжки видавництва Фоліо зі старої серії «Карта світу»: Алессандро Барікко «Без крові», Софі Оксанен «Коли голуби зникли», Петер Хьоґ «Смілла та її відчуття снігу» і ліхтарик, аби читати їх. Читати, якщо буде час…
***
ЗАРАЗ Бурий сидить за кермом нашого пікапа.
— Я буду блювати.
Форд Рейнджер припаркований на узбіччі.
— Води візьми, — Андрес подає пляшку мінералки.
Ковть.
Ковть.
Ковть.
Бурий зупиняється і дивиться на дорогу.
— Норм? — запитую.
— Ще хвилину, — шепоче Бурий.
І не надихатись цим повітрям.
Не надивитися на хмари.
Бурий витирає вологими серветками кров на своїх руках.
Я відкриваю пачку синього Winston.
Між цими трьома епізодами всього дві сигарети.
