Новорічні свята — особливий час для кінопереглядів. Довгими зимовими вечорами хочеться занурюватися в чарівну атмосферу, із чим впорається магія кінематографа. Хтось обирає перевірені часом стрічки з різдвяним вайбом, інші ж надають перевагу чомусь класичному — на кшталт трилогії «Володаря перснів» чи франшизи «Зоряних війн».
А що як ми запропонуємо трішки розбавити цю хорошу, та дещо передбачувану добірку? Наприкінці цього складного року Тиктор медіа вирішило поділитися з вами своїми фільмами-фаворитами українського та копродукційного виробництва.
Спільно з онлайн-кінотеатром Takflix підготували добірку фільмів, що увійшли цьогоріч до їхньої бібліотеки. Від першого еротичного серіалу до сучасного короткого метру, від україно-ісландської копродукційної стрічки до документального кінопортрету і легендарної комедії Незалежної України — ось ідеальний момент, щоб відкрити для себе потенціал українського кінематографа.
«Красна Маланка», реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук
Наш особистий must have для різдвяного перегляду. По-перше, тому що це документальний фільм про автентичне традиційне для західних областей України свято-карнавал, яке відбувається 13 січня. По-друге, тому що це робота режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука під час його навчання в університеті ім. Карпенка-Карого, завдяки якій Дмитро дослідив усі тонкощі та закони Маланки, які привніс у свій ігровий дебют — «Памфір». 50-хвилинний фільм занурює в особливу атмосферу історії, підготовки та самого проведення святкувань Маланки місцевими жителями села Красноїльськ, що на Буковині.
P.S: до свята Маланки авторка Тиктор медіа підготувала інтерв’ю з Дмитром, тому ставте в календарі дві дати-нагадування: першу на 13 січня, а другу на 26 січня — дату виходу «Памфіра» в український кінопрокат.
Leopolis night, реж. Нікон Романченко
Події цього короткого метру відбуваються в нічному Львові, де актори після театрального показу знайомляться з Ніконом (Нікон Романченко) та гуляють вулицями міста Лева. Соломія (Соломія Кирилова) відчуває, що закохується в нового друга, але як тільки настане ранок — вони більше ніколи не побачаться. Leopolis night — переможець минулорічного Одеського кінофестивалю у програмі короткий метр. Це найкращий фільм, щоб ностальгувати за нічними прогулянками, легкістю та цілковитою свободою.
«Я працюю на цвинтарі», реж. Олексій Тараненко
Українське драмеді з елементами чорного гумору — один із хітів цьогорічного кінотеатрального прокату. Головний герой стрічки — архітектор і відвертий антифанат життя Сашко як мінімум тому, що він не любить спілкуватися з людьми, які приходять до нього за послугою, прихопивши важкість своїх трагедій із собою. Драматичність теми смерті сплетена в цьому фільмі з гостреньким гумором, соціальними темами та влучною грою акторів.
Але якщо глибше вдивлятися в контекст, то повнометражний дебют режисера, що тепер доступний для домашнього перегляду, нині має дуже актуальний меседж — життя продовжується, бо навіть маленький промінь світла всередині тебе може розчинити глибоку темряву навколо.
Читайте також: Най буде свято: пісні до Різдва та Нового року
«В.Сильвестров», реж. Сергій Буковський
Фільм-портрет Валентина Сильвестрова складається із трьох новел і розкриває з різних боків відомого українського композитора. У першій і третій глядач як спостерігач слідує за Валентином Васильовичем на репетиції й записи його композицій у виконанні хорів, де знайомиться з його професійним життям: прискіпливістю до кожної ноти, унікальністю творів і цікавими фактами, у які глядач поринає з головою.
Друга новела відрізняється як формою, так і змістом, — це відверта розмова про філософію, абсурд Брейгеля, творчий шлях, страхи та перемоги Сильвестрова з режисером цього 2,5-годинного дослідження особистості Сергієм Буковським.
«Пелюшковий торт», реж. Анастасія Бабенко
Зірка цьогорічних фестивалів, — зокрема учасник престижного Palm Springs Short Film Festival, перемога на якому дає кваліфікацію на Оскар, — короткий метр про новоспечених батьків у пологовому будинку. Лєна та Вітя ще не назвали свого сина, не обговорили останні новини про друзів і не навчилися будити малюка на годування. Але тепер мають спробувати це зробити всіма способами, навіть сучасним репом. Короткий метр настільки ж наївний, наскільки добрий і зворушливий, якраз для перегляду з коханою людиною.
«Парфенон», реж. Мантас Кведаравічюс
Нещодавно в бібліотеці Takflix зʼявився передостанній фільм литовського режисера, якого з початком повномасштабного військового вторгнення взяли в полон і закатували російські окупанти в Маріуполі, куди він приїхав для зйомок другої частини документалки про українське місто — «Маріуполіс 2».
Ігровий фільм «Парфенон» — спогади чоловіка в борделі біля античної фортеці, які він аналізує та робить висновки: де він багатий, а де — духовний волоцюга. От тільки чи можуть спогади зраджувати та завести не туди?
Як антрополог, Мантаса цікавила історія давніх народів і її звʼязок із сучасністю. Про це не лише його документальні фільми, серед яких «Маріуполіс», що також доступний до перегляду на Takflix, але й червоною лінією режисер протягує це в ігрове кіно.
Читайте також: Дванадцять крутих книжкових анонсів 2023 року
«Так мут співати», реж. Діана Горбань, Анна Ютченко
Документальний короткий метр знайомить із цікавими людьми різних поколінь на заході України та соромицькими піснями, які їх обʼєднують. Співати таке соромно, але смішно. Фільм поділено на частини, що є етапами життя людини, а спогади героїв супроводжуються з музичними текстами про сексуальне життя, дослідження тіла та сенси буття і сімʼї.
Окрім сороміцьких пісень, про які мало хто чув, стрічка розкриває питання звʼязку поколінь і важливість обміну досвідом, що робить перегляд теплим та надихаючим. Якщо не соромитесь відвертості, то цей фільм — ідеальний для родинного перегляду.
«Гірська жінка на війні», реж. Бенедикт Ерлінґссон
Копродукційний фільм України з Ісландією «Гірська жінка на війні» — це історія диригентки хору та екоактивістки Гатли, яка має переосмислити свій життєвий шлях, щоб стати матірʼю. На усиновлення чекає маленька Ніка з України, яка втратила батьків через війну, яку росія розпочала у 2014 році. Як у будь-якій боротьбі, незважаючи на ризики, жінка робить фінальну атаку в ролі диверсантки, щоб протистояти системі, яка вбиває клімат.
Цей фільм було номіновано на 10 міжнародних кінофестивалів і премій у різних категоріях, де він отримав 13 нагород: наприклад, премію SACD та приз «Золота залізниця» (Rail dʼOr) на Каннському кінофестивалі, Гран-прі «Корони Карпат» та Приз Art Cinema Міжнародної конфедерації кінематографічного мистецтва (C.I.C.A.E.) у рамках Гамбурзького кінофестивалю.
Це якісна робота як акторського складу, де виконавиця головної ролі грала також і свою сестру, так і творчого тандему режисера зі сценаристом — Бенедикта та Олавюр Еґіль Ерлінґссонів.
«ГКЧП», реж. Аркадій Непиталюк
Найновіший фільм у бібліотеці Takflix — короткий метр Аркадія Непиталюка («Припутні», «11 дітей з Моршина»), події якого відбуваються за 5 днів до проголошення Незалежності України в 1991 році в «якомусь піонерському таборі УРСР». Цікаво спостерігати за героями, коли в кожного на фоні глобальних змін у країні є свої проблеми. Дівчаток-піонерок турбують наречені та золоті лосини, як у Мадонни, вихователя Тарасика — його сексуальне життя, директорку табору — її майбутнє та повстання в Кремлі, а завгосп і колишній дисидент нарешті дочекався моменту істини.
Усе це чорне і біле підкреслене монохромним візуалом, який забарвиться лиш на останньому кадрі.
«Вперед, за скарбами гетьмана», реж. Вадим Кастеллі
Українська комедія серед глядацького кіно розквітала задовго до стрічки «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча. Ні, ми точно не про «Скажене весілля» та навіть не про «За двома зайцями».
У бібліотеці Takflix цьогоріч зʼявилася легендарна комедія часів Незалежної України. Це історія про нащадка гетьмана Павла Полуботка — Івана, який підпільно торгує медом і дізнається про своє славетне коріння та величезний спадок, що зберігається в Лондоні. Іронічні наративи радянського минулого, яке так і вилазить у перипетіях, якіі має подолати Іван на шляху до справедливості задля себе і народу, є не лише якісними комедійними прийомами (серед яких і багато смішного абсурду), саме вони піднімають гострі питання ідентичності українського народу в перші роки Незалежності: ким ми були, є і ким станемо.
Якщо вас обурює думка, що українці — то тільки козаки з вусами, то цей фільм влучно висміює цей наратив, а пісня братів Гадюкіних — неабияк піднімає настрій.
