Головна героїня роману Роза Кустачер створила велику модну імперію, бо мала дар підбирати ідеальне вбрання для будь-якої події. Одного дня вона готувалася до найважливішої зустрічі у своєму житті, але раптом її звична впевненість зникла, вона так розгубилася, що вперше не знала, що вдягнути. І саме тоді нарешті наважується відкрити історію свого життя, яке не завжди було таке яскраве, в достатку і комфорті.
Роза розповідає про своє дитинство у гірському італійському селі та що з нею сталося, коли сюди прийшли нацисти. Про втечу серед ночі, про надію і розбите серце у Швейцарії, про гламур і любов у Парижі. Про амбіції та провал у Ріо-де-Жанейро, про успіх і пошук себе в Нью-Йорку. Вона дивиться на своє життя, яке минає у постійній гонитві. Але тепер вона більше не буде втікати.
Публікуємо фрагмент із книжки «Кравчиня з Парижа» Джорджії Кауфманн, наданий видавництвом.
Тобі ж відома історія цього будинку, чи не так? Єдине, чого ми не змінювали під час ремонту, — це ванна кімната. Я ще ніколи не зустрічала бізнесмена, який не рахував би кожного пенні. Люди, які самі заробили свої статки, не схильні розкидатися грошима. Будь-який мій вибір зумовлений, звичайно, моїм стилем, але більшою мірою — розумінням структури, матеріалів і їхнього призначення. Хай то дизайн одягу чи приміщення або чогось іще, передусім потрібно вибрати правильний матеріал. Знатися на тканинах і матеріалах, їхніх сильних і слабких сторонах — ось у чому полягає майстерність. Правильний вибір матеріалів для ванни створить правильну атмосферу.
Знаєш, про що я? Про ванну, повністю обкладену мармуром. Насправді це італійський стиль, і не лише тому, що я сама звідти, але й тому, що індійський мармур дуже пористий і його дуже важко відполірувати до блиску, тож, попри свою унікальну красу, він зовсім не підходить для ванни з робочого погляду. Хороший дизайн поєднує красу матеріалів із їхньою практичністю. Цей мармур одночасно водонепроникний і красивий — лише поглянь, як він виграє живими відтінками рожевого, червоного, сірого й білого, що перетікають один в один. Довелося докласти чимало зусиль, щоб дістати цей досконало блідо-рожевий мармур Арабескато Оробіко Россо. Ти навіть не уявляєш, скільки зразків і на скількох складах я передивилася, щоб знайти екземпляр саме такого кольору. Надалі ніщо не змусило б мене ризикнути зіпсувати цей мармур, переносячи нагору, тож він залишився тут. Він не такий, як матеріал для ванни нагорі, — там я уявляла щось величніше й стриманіше. Уся суть полягала в тому, щоб показати, що містер Джеймс Мітчелл — не якийсь там позер чи задавака, а пан, що має смак. Про вибір мармуру Каррера не могло бути мови — уся ця білизнá в одній кімнаті? Це все одно що купити одяг от-кутюр заради марки, а не дизайну, крою чи тканини. Так чинять люди з грошима й без смаку.
Не можу зібратися докупи. Нервую. Мені недобре. Заходь, заходь. Що я розповідала? Точно: «Бреччіа Ончіата» — ось що я обрала для ванни нагорі. Це гладкий бежевий мармур зі
вкрапленнями та хвильками білого, бузкового й рожевого. Так само як добираєш потрібний камінь для кахлів чи тканину для сукні, надаєш значення своєму вигляду для зустрічі. Якщо це ділова зустріч, я зважаю на те, наскільки хочу привабити чи справити враження. Якщо прагну вразити своїм діловим талантом і впливом з порога, то одягну «Діор» або «Ів Сен-Лоран». Якщо волію зробити більший акцент на творчому й дизайнерському підході, обираю одяг від «Дюмаре». Або ж якщо хочу звабити жіночністю, а потім вразити бізнесовою хваткою, то доберу щось від «Шанель». Усе це мені зазвичай вдається легко, але не сьогодні.
Моя люба, це дивно, але чи бачила ти колись, щоб я не знала, що надягнути? Я ніколи раніше не думала, що в мене занадто багато речей. Проблема в тому, що я так відчайдушно прагну справити потрібне враження, що навіть не знаю, із чого почати. Зазвичай, моя люба, я починаю з тканини, саме з тканини — цього я навчилася, щойно узявшись за свою першу викройку. Той самий візерунок на вовні, шовку чи бавовні або ж той самий крій уздовж чи впоперек щоразу створюють іншу модель. Тканина має свій особливий сенс: бавовна асоціюється з літом, а літо — з відпочинком. Льон схожий з бавовною, але з ним більше мороки: потрібно бути достатньо впевненою, щоб не зважати на складки. Вовна асоціюється із зимою, затишком і захистом від холоду. Шовк пасує до будь-якого сезону й завжди означає розкіш і багатство. А щодо нейлону та поліестеру, то нейлон був створений для панчіх і для того й годиться.
Я залишила дім (де, за збігом обставин, не було душу і ми купалися лише раз на тиждень, у неділю, перед церковною службою) фактично з порожніми руками. Зі мною була тільки стара потерта валіза та два комплекти одягу й білизни. Із цього, а також із тяжкої праці й таланту, почалися мої творіння. Тож тепер кожного божого дня я заходжу до ванної кімнати й запитую себе: «Який мені сьогодні мати вигляд? Кого я маю зустріти? Чого досягнути?». Спочатку я роблю зачіску й макіяж, потім — одягаюся і вже після цього, створивши ідеальний образ, готова виходити в люди та представляти себе в найліпшому вигляді. Я не залишаю свій стиль на волю випадку — я сама чудова порадниця для дівчат.
Мені пощастило: поєднання хорошої фігури, набуття манер і виправки від «Діор» дають мені змогу мати гарний вигляд майже в усьому. Інакше й бути не може — я елегантна навіть у джинсах та футболці. Бо коли в тебе є стиль, неважливо, що ти вдягаєш. Але сьогодні? Навіть не знаю, що було б доречним, що підійшло б.
Маю розповісти тобі історію. Довгу історію. Мою історію. Тільки тоді я знатиму, що вдягти та як підготуватися. А ти мені допоможеш.
