Щороку весь літературний світ очікує на нового лауреата Букерівської премії, яку часто називають книжковим «Оскаром». Що це за нагорода та кого з переможців можна почитати українською, щоб розділити захват (чи інші емоції) із читацьким колом, дізнаєтеся із нашої добірки.
Нижче — перша половина списку книжок від володарів Букера в українському перекладі, на які радимо звернути увагу. Другу частину добірки очікуйте незабаром у рубриці «Полиця» на Тиктор медіа.
Що таке Букерівська премія?
Престижна нагорода для англомовних авторів щорічно вручається ще з 1969 року. У конкурсі можуть брати участь книжки, написані англійською та надруковані у Великобританії чи Ірландії. Спочатку журі обирає до 25 книжок для довгого списку премії, потім — 6 для короткого, а тоді на спеціальній церемонії у жовтні оголошується переможець. Саме він отримує значну грошову винагороду у 50 тисяч фунтів стерлінгів, що становить орієнтовно 1,8 млн грн, та світове визнання.
Часто переможці Букерівської премії пізніше отримують Нобелівську — до прикладу, Кадзуо Ішіґуро, Джон Максвелл Кутзее, Вільям Ґолдінґ.
У 2005 році з’явилася також Міжнародна Букерівська премія — до 2015 року її вручали раз на два роки, але зараз вона стала щорічною. Вручається за твори, написані чи перекладені англійською мовою. Грошова винагорода теж складає 50 тисяч фунтів стерлінгів, але вона розподіляється між автором та перекладачем.
Ричард Фленеган
Австралійський письменник, сценарист та режисер, володар низки австралійських та міжнародних літературних відзнак, був нагороджений Букерівською премією у 2014 році.
«Вузька стежка на далеку північ», переклад: Віктор Дмитрук, Видавництво Старого Лева, 2017
Робота над романом тривала майже 12 років. Письменник взяв за основу історію власного батька, що потрапив у полон до японців і разом з іншими військовополоненими будував залізницю між Таїландом та Бірмою у часи Другої світової війни.
Головний герой — Дорріго Еванс, військовий лікар — на початку оповіді постає допитливим та активним хлопчиком, що досліджує себе та світ навколо, стає свідком дорослих таємниць, отримує перші травми і перші успіхи.
Автор повільно проводить читача кількома часовими відрізками, де герої люблять і страждають, борються за життя і гинуть. Жахи голоду, війни, жорстокості та холери існують поряд із болісними спогадами та втратами. Оповідь нелінійна, читачам доведеться пробиратися крізь натуралістичні подробиці (і не тільки на сторінках про війну та полон).
Гіларі Мантел
Англійська письменниця отримала Букерівську премію двічі — у 2009 та 2012 році. Обидва нагороджені романи перекладені українською.
«Вулфголл», переклад: Віталій Михалюк, Костянтин Бєляєв, Фабула, 2017
Інтелектуальний історичний роман про Англію, Генріха VIII, Анну Болейн та Томаса Кромвеля. Проте тут не тільки історичні хроніки, але й любовні інтриги, захопливі пригоди, злочини та устрій королів.
У «Вулфголлі» подається історія становлення Англії та короля, що прагне спадкоємця, а також Томаса Кромвеля. На початку ми бачимо його дитиною, яка терпить побої батька й шукає захисту сестри. Його шлях тернистий, сповнений складних рішень, маніпуляцій, гострих кутів королівських змов та неймовірної сили духу. Постать Кромвеля суперечлива, невблаганна історія приховує багато подробиць про те, ким же він був — чоловік у тіні, але з величезною довірою короля Генріха VIII. Гіларі Мантел намагається дати відповідь на це запитання, створюючи історично довершену, але й майстерно вигадливу книжку.
Стиль роману вразить точністю найдрібніших деталей, тонким психологізмом оповіді та ґрунтовним пропрацюванням історичних подій.
«Везіть тіла», переклад: Віталій Михалюк, Фабула, 2017
Продовження роману «Вулфголл», де акцент зміщений на особистість Анни Болейн (у порівнянні із першою книжкою трилогії) — політика та почуття змішалися, і ціна перебування поруч із королем доволі висока. Якщо у попередній книжці фаворитка Генріха VIII безпосередньо впливала на події і робила все, аби опинитися поруч із ним та отримати владу, то тут вона стає заручницею власних вчинків. Проблему має вирішити, звісно ж, Томас Кромвель, все ще впливовий радник Генріха VIII.
Події у книжці охоплюють всього рік — із 1535 по 1536. На початку вміщено перелік дійових осіб та їхні короткі характеристики, а також генеалогічні дерева. Авторка у цьому романі так само уважна до деталей.
BBC Two у 2015 році випустив серіал «Вовчий зал»: в основі сценарію — обидва романи Гіларі Мантел, тому кінолюбителі зможуть побачити Кромвеля на екрані та порівняти його образ із книжковим.
Джордж Сондерс
Сатиричні книжки американського письменника про сучасну культуру та суспільство захоплюють читачів. Джордж Сондерс отримав Букерівську премію у 2017 році, про український переклад відзначеного роману — далі.
«Лінкольн у бардо», переклад: Андрій Маслюх, Видавництво Старого Лева, 2019
Це захоплива книжка про смерть і втрату, про чистилище й Авраама Лінкольна, на плечі якого випали складні випробування — смерть сина Вільяма.
11-річний Віллі помирає, але не мандрує одразу до раю чи пекла, а опиняється у бардо — своєрідному просторі на перетині світів, де душі померлих збираються і не можуть покинути світ живих, бо не готові повірити у власну смерть. Віллі Лінкольн стає однією з таких душ, адже батько-президент приходить на кладовище, тужить за сином і не відпускає його.
Реальні історичні факти тут сусідять із вигадкою, а історії душ із бардо переплітаються, накладаються одна на одну, переривають основну оповідь, коментують її. Голосів дуже багато, тому книжку і вважають експериментальною та оригінальною, адже форма більше схожа на п’єсу чи діалог. Джордж Сондерс розповідає у своїх інтерв’ю, що саме історичний факт про особисту трагедію Авраама Лінкольна та його нічні відвідини кладовища підштовхнув автора до написання цього роману.
Пол Бейті
Американський письменник отримав престижну нагороду у 2016 році. Українські читачі мають змогу ознайомитися з його творчістю завдяки двом перекладеним романам.
«Запроданець», переклад: Наталія Ференс, КМ-Букс, 2017
Саме за цю книжку Пол Бейті отримав Букера. Вона сповнена гострої сатири і порушує важливі питання — самоідентифікації, расизму, толерантності.
Головний герой постмодерного роману вирішує врятувати рідне місто за будь-яку ціну, а читачі можуть спостерігати за його діями і бути частиною історії. Проте методи порятунку можуть викликати шок — чорношкірий Бонбон запроваджує у місті рабство та сегрегацію.
Письмо насичене нецензурною лексикою, чорним гумором, культурними та історичними реаліями (проте є коментарі, що їх розшифровують) і цікавими неологізмами — оджинсований, безквитченко. Це роман-бунт і роман-виклик, якщо готові його прийняти, то вперед!
«Шафл білого хлопця», КМ-Букс, 2021
І знову гострий гумор! Гуннар Кауфман — переїздить разом із матір’ю з Санта-Моніки до західного Лос-Анджелеса. Зірка баскетболу, поет і простий хлопець — Гуннар зазнає значних змін впродовж книжки й досліджує власну ідентичність та своє місце у цьому світі.
Пол Бітті творить саркастичний світ, що переходить у фарс — коли вам здасться, що ви зрозуміли, яку позицію зайняв автор, він раптом перетворить її на пародію. Роман можна сприйняти і як політичну замальовку реальності, і як комедію чи розгорнутий коментар до проблеми американського расизму — в будь-якому разі, він заслуговує на увагу.
В українському перекладі книжка вийде вже незабаром — її саме очікують з друку.
Арундаті Рой
Письменниця з Індії отримала Букерівську премію у 1997 році. Українські читачі отримали змогу познайомитися з її творчістю відносно нещодавно, проте авторка вже встигла відвідати Україну у 2019 році та зустрітися із прихильниками. Про дві її перекладені книжки — далі.
«Бог Дрібниць», переклад: Андрій Маслюх, Видавництво Старого Лева, 2018
Саме за цей письменницький дебют Арундаті Рой було присуджено Букера. У романі показаний світ Індії, де існує кастовий поділ. Поруч із традиційними уявленнями про честь сім’ї, добро та обов’язок постає нова епоха комунізму, при якій навіть близькі можуть стати ворогами.
Близнюки Рахель та Еста вчаться жити у цьому світі, де так часто замість реальності є лише вистава, у якій кожному надається певна роль. Діти володіють особливим зв’язком, можуть відчувати біль одне одного та вгадувати думки — це залишається з ними й у дорослому віці, проте життя розлучає брата та сестру. Крім їхніх дитячих пригод і вигадок, ми стаємо свідками ще однієї трагедії — забороненої любові. Це роман про покарання і несправедливість, про зв’язок із сім’єю та любов.
Стиль Арундаті Рой вирізняється метафоричністю, художніми повторами, об’ємними образами та цікавими деталями, що допомагають чітко уявити атмосферу оповіді.
«Міністерство граничного щастя», переклад: Андрій Маслюх, Видавництво Старого Лева, 2019
Після літературного дебюту Арундаті Рой проходить аж 20 років — і з’являється другий роман письменниці. Він значно відрізняється від «Бога Дрібниць» — на зміну поетичному, метафоричному стилю приходить більше точне, хоч і деталізоване висловлювання, а фокус уваги переміщується з особистих трагедій на суспільні.
Непросте композиційне втілення роману підкреслює його багатогранність. Тут чимало героїв, а у центрі оповіді — складні суспільні процеси: кастовий поділ, збройні конфлікти, релігійні вірування.
Один із важливих персонажів — гіджра Афтаб. В Індії гіджрами називають представників «третьої статі» — гермафродитів та трансгендерів. Мати Афтаб молиться, аби її син став нормальним, але його чекає власний шлях.
Марлон Джеймс
Ямайський письменник відзначений Букерівською премією у 2015 році за книжку, яка має і український переклад.
«Коротка історія семи вбивств», переклад: Анатолій Хлівний, Людмила Хлівна, Видавництво Старого Лева, 2018
Зануритися у світ ямайської політики та історію замаху на Боба Марлі допоможе саме цей роман. Він складається із 5 розділів, названих на честь пісень чи музичних альбомів. Від деяких сюжетних ліній може бути моторошно (тут не тільки вбивства, а й наркотики, банди, правопорушення), але книжка варта прочитання. Мова складна, насичена жаргонізмами, лайкою та різними художніми прийомами — як потоком свідомості, так і стилізаціями та піснями. Саме така різнорідність робить роман цікавим.
У книжці немає одного головного героя. Свої історії та точки зору озвучують різні персонажі — репортери, бандити, безробітні, живі, мертві. Хтось порівнює текст Марлона Джеймса із фільмами Тарантіно — бо він яскравий, динамічний, схожий на бойовик, але водночас складний і глибокий. До речі, ще у 2015 році HBO оголошувало, що «Коротка історія семи вбивств» стане серіалом, але поки ні точної дати виходу, ні бодай трейлеру публіці ще не представили.
Ієн Мак’юен
Британського письменника нагородили Букерівською премією 1998 року, з його творчістю українці мали змогу ознайомитися завдяки перекладам кількох романів.
«Амстердам», переклад: Ольга Смольницька, КМ-Букс, 2017
Свою Букерівську премію Ієн Мак’юен отримав за цю книжку. Вона зображує історію любові та дружби, смерті й життя. Більшість подій попри назву відбувається у Лондоні, а в Амстердамі — кульмінація та фінал.
Редактор престижної газети Вернон та композитор Клайв люблять одну жінку — Моллі, але вона помирає, і це стає початком усього. Дія роману розгортається на кладовищі, куди зійшлися і колишні коханці, і теперішній чоловік, і всі, хто знав жінку. Моллі перед смертю втратила пам’ять і саму себе — тепер ні Вернон, ні Клайв не хочуть померти так само. Щоб уникнути такої ж долі, вони укладають угоду — виконати евтаназію одне для одного, якщо старість принесе їм хворобу Моллі.
Так Ієн Мак’юен представляє своїм читачам не тільки сюжетний поворот, а й складну етичну дилему — хто має право відбирати життя, де межа страждань. Герої впродовж своєї історії зіткнуться з падіннями та втратами, зрадами і страхом. Автор вдало та майстерно передає не тільки емоційні стани персонажів, а й змушує кожного задуматися про «сірі» вибори, а таких у житті немало.
«Свій серед машин», переклад: Маша Семашина, КМ-Букс, 2019
Роман можна назвати філософським, адже він порушує важливі питання — що таке людина, чи можна її замінити, до чого призводить прогрес та бажання контролювати закони природи? Світ роману не футуристичний, це альтернативна історія, де Алан Тюринг живий і вже до 1980-их років розвиває теорію штучного інтелекту. Так з’являються перші штучні люди — 25 Адамів і Єв, яких можна придбати, підзарядити й обрати особисті налаштування характеру та звичок.
У центрі оповіді — історія Чарлі, Міранди та ще одного героя. На перший погляд, це звичайний любовний трикутник, але один із його кутів — не зовсім людина. Чарлі придбав Адама, бо хотів знайти друга та компаньйона для інтелектуальних бесід, але зіткнувся із тим, чого не очікував. Варто прочитати та дізнатися, чи може Адам відчувати справжні емоції і знаходити самостійні рішення.
«Горіхова шкаралупа», переклад: Маша Семашина, КМ-Букс, 2019
Книжка написана з цікавої перспективи — оповідь ведеться від імені ненародженої дитини, що сприймає світ з утроби матері. А навколо розгортаються шекспірівські пристрасті — і це не просто метафора: одвічні герої трагедії оживають у нових умовах.
Так «Горіхова шкаралупа» — це текст про юного Гамлета, поки надто юного, аби брати безпосередню участь у подіях, проте він все чує і відтворює події зовні, розмірковує, філософствує, слухає розмови Труді та Клода. Хто пам’ятає події трагедії, той із легкістю вгадуватиме паралелі — отрута, зрада, протистояння братів. Читається досить легко — неочікуваний кут оповіді робить її цікавою.
Марґарет Етвуд
Канадська письменниця стала відомою завдяки антиутопічному роману про постапокаліптичну Америку, у 2000 та 2019 році її нагородили Букерівською премією. Які ж твори, перекладені українською, можна почитати?
«Оповідь служниці», переклад: Олена Оксенич, Клуб сімейного дозвілля, 2017
Постапокаліптичний світ Гілеаду жорстокий і складний, а людина у ньому — ніщо. Усі члени суспільства поділені на своєрідні касти, мають конкретні обов’язки та позначені кольором. Марфи куховарять, Служниці — народжують дітей безплідним Командорам та їхнім Дружинам. На кожен злочин знайдеться цитата з Біблії, а всіх бунтарів страчують — це культура страху і покори.
Фредова — Служниця, голос якої звучить у романі, — розповідає власну історію та пояснює устрій Гілеаду, вона все ще пам’ятає своє минуле життя з чоловіком та донькою і вирішує повстати проти системи.
Книжка, написана у середині 1980-тих, досі вражає читачів, які з жахом впізнають в антиутопічному сюжеті сучасні прояви політики та суспільного ладу. Популярності книжці додав також однойменний серіал від Hulu, де, крім добре підібраного акторського складу, варто звернути увагу на побудову кадрів, кольористику та символізм.
«Заповіти», переклад: Олена Оксенич, Клуб сімейного дозвілля, 2020
Продовження легендарної «Оповіді Служниці», де читачі мають змогу дізнатися, що сталося з Гілеадом 15 років по тому, як Фредова покинула це місце. У центрі оповіді тепер тітка Лідія, що пройшла свій шлях в ієрархії жорстокого режиму, і ще дві оповідачки, які можуть здивувати. Загалом ми почуємо три голоси, які розкажуть про диктатуру та страх, опір і надію — недарма обкладинка містить зелений колір (за словами авторки, він символізує пробудження надії).
Фанати книжки про Фредову та її перебування у Гілеаді очікували, що у продовженні історії дізнаються все про країну та її устрій, розкриють секрети — проте і тут Етвуд залишає багато запитань. У своїх інтерв’ю вона підкреслює, що читачі мають самі дійти певних висновків, вона не може говорити, що їм думати — бо хіба ж це не диктатура?
Саме за цю книжку письменниця отримала свою другу Букерівську премію.
«Сліпий убивця», переклад: Олена Оксенич, Клуб сімейного дозвілля, 2018
Роман розпочинається із трагедії — в автокатастрофі гине молода дівчина Лора. Її сестра Айріс мусить розбиратися з усім, що відбувається далі. Вона знаходить роман Лори про вигаданий світ, який (Айріс на це сподівається) приховує усю правду про їхнє життя і про смерть авторки. Сестри з різними характерами, але схожими долями — вони знайомляться із дивним художником Алексом, який однозначно зіграє свою роль у непростих стосунках.
Головна оповідачка — Айріс у старшому віці, яка намагається пригадати деталі власного дорослішання, сімейних таємниць і подій, любові до сестри та їхніх взаємин.
Це роман у романі, адже «Сліпий убивця» — не тільки назва основної книжки, а й тієї, яку пише Лора перед смертю. Це ще й загадка у загадці, адже заплутатися у сюжетних лініях доволі легко. Навіть герої не завжди можуть знайти межу між вигадкою та реальністю.
«Орикс і Деркач», переклад: Наталя Михайловська, Клуб сімейного дозвілля, 2021
Фантастика тут поєднується з пригодами у постапокаліптичному світі, де існують генетичні експерименти та мрії про расу нових людей. Головний герой — Сніголюд, або ж Джиммі у дотеперішньому світі. Історія починається, коли він прокидається у новому для читачів світі: тут є діти, що збирають на пляжі дивні знахідки — обгортки від продуктів, комп’ютерні мишки та інші речі, що уже не знайомі їм, але Сніголюд добре їх знає, адже ще застав світ, яким ми б могли його впізнати.
Ще один персонаж — Деркач, друг дитинства Джиммі (тоді — Глен). Саме йому належить ідея нової раси, кращої за людей. І таємнича Орикс — жінка, що мала стосунки з обома чоловіками.
Багато читачів сприймають роман як пересторогу, адже світ змінюється блискавично швидко, і люди відповідальні за ці зміни. Марґарет Етвуд майстерно вибудовує сюжет, якого жахаєшся — не тільки через постапокаліптичні перипетії, а й тому, що він дуже нагадує нашу сучасність.
«Рік Потопу», переклад: Наталя Михайловська, Клуб сімейного дозвілля, 2021
Це продовження роману «Орикс і Деркач», хоча точніше сказати — продовження дослідження постапокаліптичного світу. Джиммі та Деркач хоч і будуть згадуватися у книжці, але не стануть головними героями.
«Рік Потопу» оповідає історію релігійного культу Божих Садівників — його утворили ті, хто вижив після катастрофи. Лідер культу — Адам Перший, проте історію цього світу нам розповідатимуть інші герої. Одна з Божих Садівників — Тобі, а також танцівниця Рен. Обидві вони вижили і мали стосунок до культу.
Якщо вам сподобаються дві перші частини, то маємо ще одну хорошу новину — у трилогії є завершальна частина, хоч український переклад поки не з’явився.
Бернардін Еварісто
Англійська письменниця отримала Букерівську премію у 2019 році, українські читачі уже мають змогу познайомитися з її творчістю.
«Дівчина, жінка, інакша», переклад: Ярослава Машико, Фабула, 2021
Книжка описує історії 12 людей, які не поєднані спільним сюжетом, здебільшого це чорношкірі англійки. Кожна із жінок має власний голос, професію і запитання, на які вона шукає відповіді.
Прибиральниця, режисерка, вчителька, фермерка — усі героїні різні, хтось не ідентифікує себе за статтю, хтось раніше був чоловіком, але змінив стать. Історії читаються наче розповіді давніх подруг — щемкі, динамічні, чуттєві.
Багатоголосий досвід зливається у романі і кличе за собою — щоб зрозуміти. Адже теми письменниця обирає непрості — сексизм, расизм, пошук власної ідентичності (сексуальної, зокрема), дорослішання, упередження, несправедливість, любов, стосунки у сім’ї. Варто зауважити, що у книжці немає крапок, а кожне речення починається з абзацу і малої літери — проте вже за кілька сторінок до такого стилю звикаєш.
Читайте також: Збираємо поетичний урожай: розповідаємо про видані восени збірки
10 детективів 2021-го, що варті вашої уваги
Сподіваємося, ваш список must read поповнився принаймні кількома цікавими романами з цієї підбірки. А ми вже готуємо для вас її продовження. Адже це ще далеко не всі букерівські лауреати, яких переклали українською. Стежте за рубрикою «Полиця», щоб не пропустити.
Фото на головній: Avery Evans / Unsplash
