Вулиця Культури, 9 — ця адреса добре знайома харків’янам. Якщо дивитися зверху, будівля нагадує велетенську букву «С». Шість десятків квартир, стелі понад три метри заввишки, великі вікна — здавалося б, звичайний дім. Однак насправді ця шестиповерхівка — символ найбільш плідного та одночасно найбільш трагічного періоду в історії українського мистецтва. Це легендарний будинок «Слово».
У 30-х роках минулого століття тут жили літератори: поети, прозаїки, критики. Тільки уявіть, яке це було сусідство! У квартирі номер 15 грає на кларнеті Тичина, поверхом нижче намагається заснути Майк Йогансенн, а в сусідньому під’їзді пише свої гуморески Остап Вишня…
За ними прийшли. Впродовж дуже короткого часу в будинку звільнилася більша частина квартир — більше тридцяти жителів «Слова» розстріляли, понад сімдесят репресували. Це — частина «розстріляного відродження», доби, що подарувала нам талановитих митців, а потім швидко забрала їхні життя.
На лекції Ірини Побідаш ми детальніше поговоримо про цей період. Зокрема, дізнаємося, як політика українізації стала пасткою для нашої інтелігенції, як радянська влада намагалася знищити саму ідею українства, а також згадаємо про славетну літературну дискусію, під час якої зародилося і досі актуальне гасло «Геть від москви!»